Re: цензії
- 25.03.2026|Анастасія БорисюкЧи краще озирнутися й не мовчати?
- 19.03.2026|Віктор ПалинськийЧасоплину течія
- 18.03.2026|Валентина Семеняк, письменницяЗізнання у любові… допоки є час
- 18.03.2026|Віктор ВербичВідсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
- 17.03.2026|Василь КузанДелікатна загадковість Михайла Вереса
- 13.03.2026|Марія Федорів, письменниця«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
- 11.03.2026|Буквоїд«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
- 09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ100 тонн світла
- 07.03.2026|Надія Гаврилюк“А я з грядущих, вочевидь, епох”
- 06.03.2026|Микола Миколайович ГриценкоДефіцит людського спілкування. Проблематика «Відступників» Христини Козловської
Видавничі новинки
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
Події
Стара самотня жінка у великому місті
Ярмилі Урбанковій виповнюється 107 років.
Чеська поетка та перекладачка Ярмила Урбанкова (по-чеськи: Jarmila Urbánková) народилася 23 лютого 1911 року в селі Горні Вілемовіце біля міста Тржебіч на заході Моравії в родині пастора євангелічної церкви чеських братів. Перші два класи гімназії закінчила в Тржебічі, у 1924 році переїхала в Пржеров, де закінчила гімназію в 1930 році. Студіювала в місті Брно чеську й англійську філологію на філософському факультеті університету ім. Масарика, який закінчила в 1935 році. У листопаді того ж року виїхала на п’ять місяців до Лондона, щоб удосконалювати свою англійську. Менш ніж за рік вийшла заміж за Макса Ґаландауера (взяла чоловікове прізвище, тож стала писатися Ґаландауерова – Galandauerová), активного комуністичного діяча «Лівого фронту» в Брно. У 1936 році у них народився син Ян, який у майбутньому став відомим істориком. На початку німецької окупації її чоловіка заарештували, загинув він у концентраційному таборі «Бухенвальд». Спершу Ярмила Урбанкова працювала викладачкою у приватній торговельній школі Йозефи Хлеборадової у Брні, потім жила з перекладацької праці. У 1953 році обійняла посаду головного редактора у Державному видавництві дитячої книги (Státní nakladatelství dětské knihy), у 1955 році стала редактором «Літературної газети» («Literární noviny»), через два роки перейшла на роботу в Чехословацьке радіо (вела передачі «Дзеркало культури» – «Zrcadlo kultury»). Від початку 1960 року займалася виключно літературною працею, стала професійною письменницею (spisovatelka z povolání). Померла Ярмила Урбанкова 13 травня 2000 року в Празі.
Як поетка Ярмила Урбанкова дебютувала у 1927 році, перші свої вірші публікувала в пржеровському часописі «Горизонт» («Obzor») під псевдонімами Юрка Баранакова (Jurka Baranáková) і Марина Крафтова (Marina Kraftová). Публікувала свої вірші у різноманітних періодичних виданнях: «Народна газета» («Lidové noviny»), «Розмисли Авентина» («Rozpravy Aventina»), «Чеське слово» («České slovo»), «Листки мистецтва та критики» («Listy pro umění a kritiku»), «Червоне право» («Rudé právo»), «Нове життя» («Nový život»), «Творчість» («Tvorba»), «Вечірня Прага» («Večerní Praha», тут від початку 1960-х років публікувала також рецензії на поетичні збірки), «Захист народу» («Obrana lidu»), «Власта» («Vlasta»), «Літературний місячник» («Literární měsíčník»).
Книжковим дебютом Ярмили Урбанкової стала поетична збірка «Розбите дзеркало» («Rozbité zrcadlo», 1932). Потім вийшли такі поетичні збірки Ярмили Урбанкової: «Верхня площа» («Horní náměstí», 1934), «Вітряний час» («Větrný čas», 1937), «Соняхи» («Slunečnice», 1942), «Зворушливе сказання» («Cituplná zkazka», 1944), «До ранкового джерела» («K jitřnímu prameni», 1955), «Крапелини» («Krůpěje», 1957), «Співочий птах» («Zpívající pták», 1964), «Під кохальним місяцем» («Pod milostnou lunou», 1968), «Якорі та соломинки» («Kotvy a stébla», 1978). Для поезії Ярмили Урбанкової характерним є поєднання природних вражень із емоційними змінами, гармонізаційні жести, культивування любовної теми. У пізніх збірках Ярмили Урбанкової зустрічаємо з болем змальовані портрети старих жінок у великому місті. Напротивагу мотивам самотності у них виникають дитячі мотиви, виражені любов’ю до онуків.
Для дітей Ярмила Урбанкова видала збірки віршів «Духмянка» («Vonička», 1943), «Ким я хотів би стати» («Čím bych chtěl být», 1946) і «Де живуть зірятка» («Kde zvířátka bydlí», 1955).
Вийшли такі збірки вибраного Ярмили Урбанкової: «За сонцем голову обертаю» («Po slunci hlavu obracím», 1961), «Дзеркало» («Zrcadlo», 1973), «Відлуння весна» («Ozvěny jar», 1981) і «Всі мої землі» («Všecky moje krajiny», 1986).
Перекладала Ярмила Урбанкова передовсім з англійської, французької, німецької, болгарської та словенської мов. Зосередилася на таких авторах, як Арчибальд Джозеф Кронін, Ґергард Гауптманн, Джон Кітс, Персі Біші Шеллі. Також перекладала Шекспірові сонети. За перекладацьку діяльність Ярмила Урбанкова в 1976 році була удостоєна звання заслуженої мисткині.
У перекладі Ярмили Урбанкової окремими виданнями вийшли книжки поетичних творів Персі Біші Шеллі (1939), Отона Жупанчича (1962; у співавторстві з О. Беркопцем), Пейо Яворова (1964, у співавторстві з Д. Гронковою), Дори Габе (1981).
Переклала Ярмила Урбанкова романи Івліна Во «Повернення у Брайдсхед» (1948), Джеймса Олдріджа «Дипломат» (1951, у співавторстві з Вацлавом Ванчурою), Томаса Вулфа «Про Час і про Ріку» (1961, у співавторстві з В. Вендишем), Арчибальда Джозефа Кроніна «Зорі дивляться вниз» (1970), Шарлотти Бронте «Містечко» (1975).
У порядкувала та переклала Ярмила Урбанкова антологію «Казки та пісні лужицьких сербів» («Pohádky a písně Lužických Srbů», 1959).
Коментарі
Останні події
- 19.03.2026|09:06Писати історію разом: проєкт «Вишиваний. Король України» розширює коло авторів
- 18.03.2026|20:31Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку
- 17.03.2026|10:45У Івано-Франківську відкривається нова “Книгарня “Є”
- 11.03.2026|18:35«Filling in»: Україна заповнює культурні прогалини на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2026
- 09.03.2026|08:57Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
- 06.03.2026|08:40Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
- 24.02.2026|15:53XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати
- 22.02.2026|12:341 березня у Києві відбудеться друга письменницька конференція проекту «Своя полиця»
- 18.02.2026|17:24«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
- 18.02.2026|17:14Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року
