“Центр контент-аналізу дослідив для нас 1 387 163 одиницях контенту на книжкову тематику. Серед них - пости у соцмережах Facebook, Instagram, Twitter, ролики в YouTube та дописи в публічних каналах месенджера Telegram», — зазначає очільниця аналітичного відділу УІК Ірина Батуревич. 

За отриманими даними, Facebook є основною мережею для обговорення книжок, саме в ньому представлено всі можливі типи читацького контенту. 

“На відміну від більш нішевих конкурентів, в Фейсбук традиційно поширеніші об”ємні текстові формати, що дозволяє ділитися думками, висновками, враженнями. ФБ-сторінки стають особистими блогами не тільки для багатьох письменників, але і для поціновувачів літератури” - зазначають в Українському інституті книги.

Однак Instagram передбачувано став мережею, яка найбільше продає: оголошення там посіли друге місце за поширеністю. Велика частка постів належить магазинам дитячої літератури, помітна – психологам. 

Найменш типову картину має Youtube: в цій соцмережі кількість читацьких відгуків переважає загальні згадування за рахунок суто читацьких акаунтів. Основний акцент – на книгах про «особистісне зростання». При цьому наявні й ролики про художню літературу, які більше розповідають про саму книгу, ніж про необхідність її прочитати.

Користувачі YouTube найчастіше згадують про слухання аудіокнижок. Більша частина роликів – це власне самі аудіокнижки, але трапляються також і згадування про них. Це відкриває нові перспективи для популяризації аудіокнижкового контенту саме в цьому середовищі.

Twitter – найменш активний і найменш фокусований на конкретних книжках, майже всі дописи стосуються читання в цілому.