У вівторок, 23 квітня, у Києві в Представництві Міжнародної організації з міграції в Україні відбувся круглий стіл «Мама по скайпу: родинні наслідки трудової міграції». Приводом для обговорення болісної і актуальної для України теми заробітчанства та розриву комунікаційного зв’язку між батьками і дітьми, як його наслідку, стала книга «Мама по скапу», що вийшла у «Видавництві Старого Лева». Участь у круглому столі взяли і дипломати, зокрема Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль, і літератори,і  науковці та соціальні представники.

«Мета Міжнародної організації з міграції - мінімалізувати виклики пов’язані з міграцією, - наголошує Голова Представництва МОМ в Україні Манфред Профазі. – Складно передбачати міграційні потоки, як для України, так і для інших країн. Однак є кілька факторів, які дають нам змогу сказати: трудова міграція з України зменшуватися не буде, навпаки зростатиме. Одна з причин – демографічна ситуації, як в ЄС, так і в Росії. Зважаючи на старіння і зменшення кількості населення в цих країнах, вони і надалі закликатимуть трудових мігрантів до себе, зокрема з України. Кілька років тому  в Україні нараховувалося більше 200 тисяч дітей, які зростали без батьківського піклування, бо один з батьків або обоє працювали за кордоном. Їхня кількість тільки зростатиме. До проблеми дітей трудових мігрантів треба підходити комплексно, щоб її вирішити. Не лише в Україні, а й в інших країнах. Саме тому ми радо вітаємо публікацію важливої і нагальної збірки «Мама по скайпу», адже вона привертає увагу до цієї проблеми і робить це доступно і показово, адже розкриває індивідуальні історії».

 «Вбачаю у собі представника однієї з тих країн, звідки, як описано в книзі «Мама по скайпу», батьки дзвонять своїм дітям. Висловлюючись дещо сухіше, мовою МОМ, я - представник країни, яка є об’єктом трудової міграції, - зазначив під час круглого столу Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль. - Прочитав цю книгу і вважаю її надзвичайно цікавою, не лише з огляду на тематику, а й з точки зору літературної цінності. Статистичні дані, коли мова йде про трудову міграцію, мають свою цінність насамперед для політики і політиків. Але у книзі ця тема і ці проблеми набувають зримих обрисів, постають у своїй конкретиці і завдяки цьому стають набагато зрозумілішими».

«Коли вийшла книжка «Мама по скайпу» і ми почали отримувати відгуки на неї, зрозуміли, що це - не просто соціально-літературний експеримент, гарна книга, яка зачіпає серця і підлітків, і дорослих, адже промовляє не догмами чи стереотипами, а конкретними життєвими історіями, - каже головний редактор «Видавництва Старого Лева», автор ідеї та упорядник збірки оповідань «Мама по скайпу» Мар´яна Савка. – Ця збірка ще й розпочала розмову у суспільстві на таку важливу тему, як трудова міграції та її наслідки для родин. А будь-яка проблема вирішується тоді, коли про неї починають говорити і в цій розмові робити висновки. До того ж книга вийшла одночасно українською і німецькою мовами (завдяки перекладацькому об´єднанню TRANSLIT). І завдяки німецькому виданню, німці зможуть по-новому подивитися на українських мігрантів і побачити в них людей з живими історіями, емоціями і подібними до своїх життєвими проблемами». «Німцям  цікаво, хто ті мігранти, які приїжджають у їхню країну, чому вони це роблять, що залишають вдома, - додає куратор німецькомовного видання книги «Мама по скайпу», представник перекладацького об´єднання TRANSLIT Каті Бруннер. -  Цим проектом змінюємо сприйняття українців, заробітчан німцями і налагоджуємо комунікаційні мости між країнами».  

До обговорення соціального явища, яке стоїть за книгою «Мама по скапу» долучилися головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Олена Малиновська та психолог Всеукраїнського благодійного фонду «Запорука» Мар´яна Нич. «1,5-2 млн. українців працюють за кордоном, - зазначає Олена Малиновська. – Жінки-заробітчанки, зазвичай, мають вищу освіту і частіше ніж чоловіки роками і навіть десятиліттями перебувають за кордоном. Вони в основному працюють в домогосподарствах. Найчастіше в Італії і Греції. В Іспанії, Польщі, Росії – жінок і чоловіків порівно. Вирівнялась гендерна ситуація і в Португалія, хоча міграція туди починалася як суто чоловіча. Висока частка серед мігранток – розлучені жінки або вдови. Більшість з них мають дітей, адже турбота про них це і є основна мотивація, чому вони виїжджають. Коли проводили дослідження переказів трудових мігрантів побачили цікавий феномен: батьки, які працюють за кордоном, пересилають дитині гроші не залежно від її віку, вони фінансово підтримують навіть 40-річних чад». «Приймаючи рішення їхати працювати за кордоном, варто радитися зі своїми дітьми, - радить Мар´яна Нич. – А перебуваючи там і спілкуючись телефоном чи скапом, потрібно бути максимально відвертими у розмовах, не перетворювати їх на формальність: «Привіт, як справи? Та все добре. А у тебе як? Теж добре». Адже так вибудовується бар’єр у стосунках, який після повернення буде дуже тяжко зруйнувати». 

“Видавництво Старого Лева”