Почали розмову про першу книгу, яка видавалась у видавництві “Клуб сімейного дозвілля” - “10 слів про вітчизну”. Олексій розповів про те, як сталося так, що маловідомого автора раптом друкує одне із найбільших видавництв України. Важливим було те (і, певно, таки визначальним), що автор розіслав рукописи тексту багатьом знайомим, а також першим іменам української сучасної літератури - Сергію Жадану та Юрію Андруховичу, які були приємно вражені стилем письма молодого прозаїка. А Сергій Жадан навіть відіслав текст видавцеві. Так і була надрукована книга “10 слів про вітчизну”, в якій ідеться про Прагу – один із районів у Польщі. Письменник також зізнався, що попри детальні описи місцевості, ніколи раніше там не бував до написання книги. І яким же приємним здивуванням було, одного разу побувавши, нарешті там, зрозуміти, що описав саме те, що і є насправді.

Про “Бомжів Донбасу” історія дещо інакша. Василь Карп’юк - директор видавництва “Літературна агенція Discursus”, переглянувши текст, відразу запропонував видати її. Для обкладинки обрали фото автора - Олексія Чупи в образі безхатька. Сам Олексій охоче погодився на таку обкладинку, бо вона привертає увагу.

Щодо сюжету книги, то в ній розповідається про чотирьох бомжів із Макіївки, яким відкриваються надзвичайні таємниці з історії країни. Олексій зазначає, що вся “історична” частина книжки  є вигаданою і не має жодного документального підґрунтя, хоча дуже багато читачів таки намагалися знайти підтвердження словам, написаним у книзі.

Третя книга “Казки мого бомбосховища” мала називатися “Вікенд”, однак назву замінили, оскільки, за словами Чупи, це взагалі не зацікавлює читачів. Загалом, “Казки…” - це збірка оповідань про жителів одного під’їзду. Кожного з них автор знає особисто, оскільки образи персонажів були списані із реальних людей, які справді жили в одному будинку.

Олексій зачитав деякі уривки із оповідань.  Зокрема, текст про пам’ятник Леніну, під постаментом якого було заховано величезну суму грошей.

Зрештою, набалакавшись про прозу, Олексій Чупа зачитав ще декілька віршів із своєї нової збірки “Кома”, яка вийшла зовсім нещодавно. Друкували книгу в Донецьку накладом всього 69 примірників. У книзі зібрані вірші, що були написані на Донбасі з 2007 року до серпня 2014-го.

Чупа зазначив, що поетичні збірки завжди видає у самвидаві, віджартовуючись тим, що його ніхто не визнає як поета. Та насправді слухачам не хотілося відпускати автора й всі просили ще читати вірші.

Фото: Йосипа Гусака