Автори презентують свої романи «Акваріум» та «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», що вийшли у серії сучасної української інтелектуальної прози«Вітражі» харківського видавництва «Віват». Місце зустрічі – Перша львівська Медіатека (вул. Мулярська, 2А).

«Акваріум» Олексія Чупи розкриває природу диктатури і розповідає про жорстокий соціальний експеримент, усередині якого, саме того не знаючи, живе українське суспільство. Це спроба холоднокровно дослідити, як людина стає рабом чи диктатором і як народжуються й функціонують тоталітарні суспільства. Одного дня звичайний український хлопець випадково купує касету, на якій замість музики записана моторошна історія. Це сповідь колишнього науковця, соціопата і домашнього тирана, що відловлює людей і просто у київському передмісті створює з них примітивне суспільство, ставши над ними диктатором і Богом. Історія, що вмістилась у 90 хвилин касетного запису, водночас охоплює понад 20 років новітньої української історії – від розвалу СРСР до неназваної, але цілком очевидної революції.

« Я холоднокровний експериментатор . Кожного зі своїх героїв я саджаю до в´язниці сюжету і спостерігаю за їх реакціями, як за мишами у лабіринті. Я не пишу, я досліджую, намагаючись дати відповідь на питання, які мене цікавлять », – говорить Олексій Чупа.

Цьогоріч роман «Акваруім» був відзначений спеціальною премією від мережі книгарень «Буква» в рамках Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», а також увійшов у довгий список літературної премії Книга року ВВС-2015.

Олексій Чупа народився 1986 року у місті Макіївка на Донеччині. Вивчав філологію, працював машиністом на коксохімічному заводі і паралельно писав поезію, а згодом і свою першу прозу. Досить відомий поет, у 2014 Чупа здійснив справжній прорив як прозаїк: протягом року вийшли друком одразу три його книжки – романи «10 слів про вітчизну» ( «КСД») і «Бомжі Донбасу»  (« Discursus ») та роман у новелах «Казки мого бомбосховища» ( «КСД»). Того ж року після кількох місяців окупації письменник був змушений виїхати з Донеччини. У 2015 півроку провів у Польщі, працюючи над перекладами польського письменника Марека Гласка в рамках стипендіальної програми для українських митців  Gaude Polonia.

 «Cиндром листопаду, або HomoCompatiens» Вікторії Амеліної розповідає історію цілого покоління від розвалу СРСР до Майдану на прикладі пересічного українця Кості, в якого є одна незвичайна здатність: переживати чужі події як свої власні, від дрібних буденних проблем до війн і революцій. І тут немає жодного моралізаторства, адже герой відкидає співпереживання, заглушає його веселощами, а то й перетворює на джерело заробітку. Словом, робить усе, аби залишитися в зоні комфорту, і забути про таких незручних українців, росіян та арабів, що мимоволі стають частиною його «я». Читач тим часом проживає разом з наратором епізоди аварії підводного човна, Чеченської війни, самоспалення тунісця і Арабську весну – аби врешті несподівано для самого себе прийти на український Майдан.

«Авторка вплітає українські події останніх років у контекст новітньої історії цілого світу. І йдеться не так про політичні паралелі (скажімо, Майдану київського і майдану Тахрір у Єгипті), як про те, що в сучасному глобалізованому світі немає і не може бути локальних конфліктів, локальних проблем, локальних воєн, локальних революцій...», –вважає письменник Юрій Іздрик.

Минулого року роман увійшов до рейтингу найкращих книжок року за версією видання «Літакцент», а також  до списку Літературної премії Валерія Шевчука. Вперше  «Cиндром листопаду» вийшов 2014 року увидавництвіDiscursus, і нинішнє перевидання роману видається напрочуд вчасним, адже війни, катастрофи, проблеми біженців – це не лише картинки в телевізорі, а тест на людяність, який ми змушені проходити знову і знову.

Вікторія Амеліна народилася в російськомовній родині у Львові. В 14 років разом із батьком іммігрувала в Канаду, однак згодом вирішила повернутися в Україну. З дитинства мріяла бути письменницею, проте обрала сферу IT і 10 років працювала програмістом і менеджером у міжнародних компаніях, об’їхавши півсвіту – від Непалу до Силіконової Долини. У 2014 покинула кар’єру в IT і стрімко увійшла в літературу: за один рік стала лауреаткою Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» і видала дебютний роман « Синдром листопаду, або Homo Compatiens», що був тепло зустрітий читачами і критиками.