Нова збірка короткої прози письменниці та видавчині Христі Венгринюк була написана під час подолання важкої депресії, а самі тексти пронизані пошуком любові та істини. Сюрреалізм та психоделічність є не лише фантазією авторки, а відображенням пережитих відчуттів, емоцій та страхів. 7 років Христя тримала в собі цей текст, допоки він перестав пекти її і переріс у нове бачення сенсу життя. «Я почала писати дуже рано, перша прозова збірка вийшла у моїх 17-ть, – розповіла авторка. – Пригадую, мене з Любком Дерешем внесли у Книгу Рекордів України як наймолодших авторів, які пишуть прозу. Тоді було бажання висловитися, описати те, що відчуваю... Зараз я можу вільно визнати, що моє письмо було проявом психотравм і хвороби. Мабуть, великою мірою тому у своїх 30 років я написала 7 книжок. Це було шансом вижити, шансом не ввійти в ту страшну екзистенцію, яка може затягнути назавжди».  

Оповідання зі збірки – дуже різні, проте кожен герой щоразу втікає від дійсності та по-своєму прагне зцілення. «Не боюся говорити про сумний досвід і роки боротьби з хворобою саме тому, що знаю – депресію можна подолати. А негативне пережиття, насправді, вчить цінувати світ і насолоджуватися кожним моментом. Будьте уважнішими одне до одного, можливо, хтось близький потребує допомоги. А ще – бережіть себе, не замикайтеся, діліться своїми проблемами й переживаннями».