Це видання – найповніше зібрання спогадів і роздумів письменника, вченого й громадського діяча, нашого сучасника.

Іван Дзюба наголошує, що його спогади – не системний теоретичний трактат, а вільний плин пам’яті. Не підручник історії і не сповідь, тут немає хронологічно чіткого викладу подій, сумлінно виписаної автобіографії або обґрунтування політичних, ідейних, літературних та естетичних позицій. Утім за усією мозаїкою вражень, спостережень, замальовок, висловів, діалогів, розповідей – панорамна палітра часу і образ Івана Дзюби, одного з найавторитетніших представників українського інтелектуального відродження на межі тисячоліть.

У своїх спогадах, хроніках, записках Іван Дзюба відвертий і самокритичний, жанрово різноманітний. Він не обіцяв своєму читачеві сказати всього, що знає, лиш запевнив, що не говоритиме того, чого не знає, не говоритиме неправди.

Книжка складається з трьох актів-розділів, хоча насправді це багатоактний монолог інтелектуала, митця, не так про себе, як про людей, із якими зводила доля. На сторінках книги тисячі імен – рідних, близьких, друзів, однодумців...

Слово про Автора і його нову книжку скажуть Мирослав Попович, Валерій Шевчук, Микола Жулинський, Максим Стріха, Вадим Скуратівський, Володимир Панченко, Павло Гриценко, Володимир Губа, молоді науковці.