Re: цензії

02.04.2026|Ігор Зіньчук
Війна, яка стосується кожного
30.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Слово його вивершується, сіється, плодоносить…
25.03.2026|Анастасія Борисюк
Чи краще озирнутися й не мовчати?
Часоплину течія
18.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Зізнання у любові… допоки є час
18.03.2026|Віктор Вербич
Відсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
17.03.2026|Василь Кузан
Делікатна загадковість Михайла Вереса
13.03.2026|Марія Федорів, письменниця
«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
11.03.2026|Буквоїд
«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
100 тонн світла
Головна\Події\Презентації

Події

24.07.2014|08:47|Буквоїд

Побачили світ книги лауреатів «Коронації слова» Наталки Доляк та Світлани Талан

Цьогорічні лауреатки конкурсу «Коронація слова» Наталка Доляк та Світлана Талан не зговорюючись написали свої твори про болючі події часів Голодомору.

Тема, яка бентежить українців більше ніж 80-років втілилась у книжки «Чорна дошка» від Наталки Доляк та «Розколоте небо» Світлани Талан. Книги вийдуть друком у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля» та надійдуть у продаж цього літа.

«Чорна дошка» Наталки Доляк - це історія про журналіста Леся, який працює в газеті й щиро вірить у те, що пише про колективізацію та досягнення радянської влади. Вірить допоки не поїде у рідне село й не побачить на власні очі, хто такі ці «куркулі», яких він викриває у своїх статтях. Як виконуються плани держзаготування. Який голодний жах панує в українському селі. Нелюдська воля безжально прирекла на моторошну смерть мільйони людей, не милуючи ні жінок, ні дітей. По тому минуло вже понад 80 років, але чи можна забути те, що стало частиною генетичної пам’яті?

Ще одна історія Голодомору та колективізації «Розколоте небо» від Світлани Талан розповідає про родину Чорножукових, які завжди вміли добре працювати. Але плоди цієї праці зібрала колективізація — усе нажите треба було віддати. Що далі, то дужче. За короткий час щедрі й добрі люди перетворилися на примари… Чому голодна смерть спустошила українське село, де були родючі землі та плодючі сади? Варя Чорножукова, мабуть, уже й не намагалася це осягнути. Потрібно було рятувати дітей. За всяку ціну рятувати дітей…

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери