Re: цензії

20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
30.12.2025|Ганна Кревська, письменниця
Полотна нашого роду
22.12.2025|Віктор Вербич
«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
Головна\Події\Презентації

Події

20.11.2014|17:38|Ігор Галущак

У Львові відбудеться презентація книжки спогадів про Голодомор

22 листопада у День вшанування пам’яті жертв геноциду – Голодомору 1932-33 років в Україні у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» презентуватимуть повість емігранта українського походження Кузьми Каздоби «Заметений шлях», що повертає читачів в далекі 30-ті роки XX століття.

Хто розповів світові про українських хліборобів, винищених геноцидом та запроторених в час колективізації за межі України? Відповідь на це та інші питання  можна буде довідатися на зустрічі із упорядниками першого факсимільного видання в Україні книжки «спогадів про хресну дорогу розкуркулених» - заступником голови Товариства наукових викладів ім. Петра Могили Богданом Горбовим та директором Музею історії НУ «Львівська Політехніка» Анною Кос

Автор повісті – уродженець хутора Новий Ставок біля села Гарбузинка на Миколаївщині -  змальовує події, пережиті та  вистраждані ним самим, його родиною і сотнями тисяч українських селян-хліборобів, майно й обійстя  в роки колективізації було конфісковано.  Їх же самих насильно депортували  з рідних місць на Північ, на лісозаготівлі та спецпоселення – «селища мук і смерті».

«Олександр Солженицин вважав, що про страхітливі репресії супроти українського селянства світ не дізнається, бо селяни – неписьменні і спогадів про своє життя не залишають. Та Кузьмі Каздобі було призначено вижити щоб саме написати спогади про пережите й почуте, подавши безліч достовірних даних, уривків з листів від рідних тощо»,  - наголошує Анна Кос.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
20.01.2026|10:18
У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню
20.01.2026|09:54
Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2026 рок у
20.01.2026|09:48
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Минувшина»
19.01.2026|15:42
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Дитяче свято»
14.01.2026|16:37
Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ
12.01.2026|10:20
«Маріупольська драма» потрапили до другого туру Національної премії імені Т. Шевченка за 2026 рік
07.01.2026|10:32
Поет і його спадок: розмова про Юрія Тарнавського у Києві


Партнери