Re: цензії

30.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Слово його вивершується, сіється, плодоносить…
25.03.2026|Анастасія Борисюк
Чи краще озирнутися й не мовчати?
Часоплину течія
18.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Зізнання у любові… допоки є час
18.03.2026|Віктор Вербич
Відсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
17.03.2026|Василь Кузан
Делікатна загадковість Михайла Вереса
13.03.2026|Марія Федорів, письменниця
«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
11.03.2026|Буквоїд
«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
100 тонн світла
07.03.2026|Надія Гаврилюк
“А я з грядущих, вочевидь, епох”
Головна\Події\Презентації

Події

20.11.2014|17:38|Ігор Галущак

У Львові відбудеться презентація книжки спогадів про Голодомор

22 листопада у День вшанування пам’яті жертв геноциду – Голодомору 1932-33 років в Україні у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» презентуватимуть повість емігранта українського походження Кузьми Каздоби «Заметений шлях», що повертає читачів в далекі 30-ті роки XX століття.

Хто розповів світові про українських хліборобів, винищених геноцидом та запроторених в час колективізації за межі України? Відповідь на це та інші питання  можна буде довідатися на зустрічі із упорядниками першого факсимільного видання в Україні книжки «спогадів про хресну дорогу розкуркулених» - заступником голови Товариства наукових викладів ім. Петра Могили Богданом Горбовим та директором Музею історії НУ «Львівська Політехніка» Анною Кос

Автор повісті – уродженець хутора Новий Ставок біля села Гарбузинка на Миколаївщині -  змальовує події, пережиті та  вистраждані ним самим, його родиною і сотнями тисяч українських селян-хліборобів, майно й обійстя  в роки колективізації було конфісковано.  Їх же самих насильно депортували  з рідних місць на Північ, на лісозаготівлі та спецпоселення – «селища мук і смерті».

«Олександр Солженицин вважав, що про страхітливі репресії супроти українського селянства світ не дізнається, бо селяни – неписьменні і спогадів про своє життя не залишають. Та Кузьмі Каздобі було призначено вижити щоб саме написати спогади про пережите й почуте, подавши безліч достовірних даних, уривків з листів від рідних тощо»,  - наголошує Анна Кос.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери