Народне вбрання є однією з найхарактерніших ознак прадавньої культури поліщуків, що зберігає величезну інформацію про традиції цього регіону. У праці розглядається одяг та його назви, що складають особливості вбрання від Західного Бугу до Дніпра. Основною джерельною базою цієї книжки стали матеріали, зібрані у 347 селах Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської областей, а також у селах Берестейщини та Пінщини на території Білорусі. У книзі вперше представлено словник та атлас одягу Правобережного Полісся. Всі назви традиційного вбрання та інформація про одяг записані автором від реальних носіїв живої розмовної мови.

У книжці показано, як традиційний одяг використовувався в обрядах деяких сіл аж до середини ХХ ст. Зокрема представлено архаїчні функції ритуальних наміток в обряді «звоювання тура», дивовижних головних уборів весільних «свашок» на Волинському Поліссі; витончене серпанкове вбрання, пов’язування довгим «ручником» молодої на Рівненщині.

У книзі приділена увага розкриттю важливої функції народного вбрання, пов’язаної з формуванням регіональної та локальної ідентичності: ткані «писані» рукави сорочок, свити «латишки» з Волинської області, вовняні запаски з орнаментом «рожа», «карака» та «козаком» у вільних «шляхетських» селах на Житомирщині були і окрасою, і паспортом, за яким вгадували село.

Важливим здобутком автора книжки є етнографічне та діалектне районування Правобережного Полісся за матеріалами картографування, визначення меж Західного та Середнього Полісся.