У книжці — історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось — просто в іншій країні. Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися.

«Я вважаю це наша відповідальність розказувати про наших людей там, хай на окупованій, але нашій землі. Щоб там не казали, але реальність змінюється і не знаючи, що відбувається в Криму зараз ми й не можемо знати, як діяти. Ми продовжуємо жити образами березня 2014-го, але реальність і настрої таки змінилися. Ми продовжуємо жити  уривчастими повідомленнями про імена політв’язнів, багато з яких нікого нікому не говорять.  Не розповідати про реальність Криму для мене і означає - віддавати його, погоджуючись на статус кво.  Так, звісно, можна чекати, поки туди якось легально заїде якесь велике західне медіа, але все ж таки це не їхня історія, і не їхня рана», - розповідає авторка Наталя Гуменюк.

Книга з’явиться наприкінці лютого та буде представлена читачам у кількох форматах: паперова українською мовою та електронна – українською та російською.  На її сторінках – калейдоскоп подій та кримських пейзажів: Бахчисарай, Севастополь, Сімферополь, Ялта під час псевдореферендуму, роковин депортації чи розстрілів у школі в Керчі. Для читача ця книжка є  голосом анексованого Криму, в якому окремі розповіді разом творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.

«Як журналіст-міжнародник я щиро вірю, що події в одній країні стосуються і решти світу. Сьогодні ставлення до анексії Криму –  це маркер того, як світ ставиться до російсько-української війни, до того, що Кремль вже у 21-му столітті зламав усталений міжнародний порядок, силою загарбавши чужу землю. Історії, які я побачила і привезла з півострова, дають зрозуміти, що тиха окупація не менш болісна для людей, а час не на нашому боці. І це мусять знати поза межами нашої країни. Тому я щиро вдячна “Видавництву Старого Лева” за згоду видати електронну книгу російською, – пояснює Наталя необхідність появи такого формату книги. – Крим – це травма не тільки України. Анексія особливо резонує як в Балтійських країнах, що півстоліття були окуповані Радянським Союзом, так і в Грузії чи Молдові, на контроль над чиїми територіями Кремль зазіхнув на початку 1990-х.  Жителі цих країн готові солідаризуватися з Україною. До Криму останні роки могло поїхати  геть небагато іноземних журналістів, і майже не їздили незалежні російські – хіба одиниці. Російське законодавство по суті забороняє використовувати слово «анексія», тож, аби не брехати, краще про Крим промовчати взагалі. Через це в російськомовному середовищі по суті немає іншої інформації, окрім тої, що міститься в пропагандистських ЗМІ. І це ще одна причина, чому книга має бути і російською.  Тож переклад цієї книги на російську мову – це наш внесок в те, щоб «загублений острів» Крим повернувся на ментальну мапу небайдужих і поза Україною».

«Анексія Криму Росією змінила геополітику й політичну мапу світу. Однак хоча півострів відіграє таке значення у світовій політиці, складно зрозуміти, а яке реальне життя там. Наталя Гуменюк — одна з небагатьох журналісток, яка регулярно їздила до Криму, яка знає його з жорстокої близькості, поглядом, який помічає деталі, вкладаючи в це себе, що робить це читання приємним. Авторка ніби повертає Криму життя і дає читачеві привілей побачити життя людей в умовах політичної бурі» - Пітер Померанцев, журналіст, письменник.

«Ця книга про Крим, який ми втратили, про півострів, який став островом, і про людей, які залишилися на ньому. А головне, ця книга про те, чому Україна не Росія. Must read» - Сергій Плохій, історик, професор української історії в Гарвардському університеті.

«Ця книга — це хроніка окупації. Не та, де по днях та часу фіксують головні події, злочини агресора, щоб представити їх на міжнародний трибунал. А та, де можна побачити повсякденне життя півострова, його мешканців; їхні думки, погляди — з початку анексії та протягом наступних п’яти років. 2014 року я ще застав той час, коли свідомість багатьох кримчан почала змінюватись під впливом навколишніх подій та агресивної пропаганди. Але в цій книзі можна зіткнутись із цілковито, як то влучно написано, сюрреалістичними змінами соціальних ролей. Це жива та зворушлива книга. Дуже раджу всім, кому небайдужий Крим» - Сашко Кольченко, активіст.

Наталя Гуменюк — українська журналістка, 2013–2020 рр. — спецкореспондентка hromadske, 2015–2019 рр. — голова ГО «Громадське телебачення». Спеціалізується на міжнародній політиці та конфліктах. Як репортерка працювала в понад 60-ти країнах світу. Авторка книги «Майдан Тахрір. У пошуках втраченої революції» про події «арабської весни». Від часів Революції Гідності і початку війни висвітлює події на Донбасі й у Криму.