Re: цензії
- 01.02.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськУсе, що entre-nous* … (ніщо)
- 23.01.2026|Віктор Палинський…І знову казка
- 23.01.2026|Ніна БернадськаХудожніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
- 20.01.2026|Ігор ЧорнийЧисті і нечисті
- 18.01.2026|Ігор ЗіньчукПеревірка на людяність
- 16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗола натщесерце
- 16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцентФудкомунікація - м’яка сила впливу
- 12.01.2026|Віктор Вербич«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
- 12.01.2026|Микола ГриценкоВитоки і сенси «Франкенштейна»
- 11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДоброволець смерті
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Події
24.04.2020|14:05|Буквоїд
Новий роман Петра Яценка «Магнетизм» вийшов у «Видавництві Старого Лева»
«Міста, як і люди, можуть помирати. Достатньо прикласти руку до будівель, і ти відчуєш, як пульсація покидає їх, серце міста зупиняється», – переконаний письменник Петро Яценко. Саме про стосунки міст та їхніх мешканців його новий, дев´ятий за рахунком роман – «Магнетизм». Книга вийшла у «Видавництві Старого Лева»» та зовсім скоро з´явиться в українських книгарнях.
Роман «Магнетизм» – це тонке сплетіння суворих реалій та магічної історії. Назва книжки є лейтмотивом усієї оповіді, бо саме це явище пов´язує героїв та локації, веде читача сюжетом книги. «Магнетизм – це фізичне явище, що означає притягування різнорідно заряджених предметів, – ділиться роздумами Петро Яценко. – Це також тяжіння людини до людини, а ще – людини до місця. Отже це фізичне явище, чуттєве та культурне. Останній момент мене особливо зацікавив –прив´язаність людини до міста. Свого часу я мешкав у Львові, Києві, Вроцлаві, Відні й у Лондоні. Зауважив, що кожне місто має свій вплив на мешканців: як позитивний, так й негативний. З містом можна домовлятися, жити в унісон. Або ж заважати місту, а місто заважатиме тобі».
У романі йдеться про Київ та Донецьк. Власне, дія книжки починається в окупованому Донецьку, з якого головна героїня тікає у столицю. Проте й Київ не приймає Гайку з розкритими обіймами, дівчині доводиться багато пройти та відкрити чимало таємниць, аби потоваришувати з містом. «Для мене Київ завжди був таким собі добрим дядечком, який може дати тобі усе: гроші, кохання, щастя врешті-решт, – каже автор. – Проте моя героїня пізнає це місто зовсім з іншого боку. Чому у книзі з´явився Донецьк? По-перше, це окупована територія, до якої прикута зараз наша увага. А по-друге, звідти походить одна з гілок моєї родини. Моя бабця народилася в Сталіно, так тоді його називали. Я любив спостерігати, як відрізняється характер бабці і галичан, бо бабця власне жила з нами у Львові. Інколи ця відмінність йшла не на користь бабусі, але бувало, що й на користь. Це знову ж таки привело мене до роздумів про зв´язок людини і міста».
Головна героїня книжки – Марія Гай, або ж просто Гайка – має реальний прототип, якого письменник зустрів на одному з фестивалів у Києві та вирішив вписати у книгу: «Моя героїня Марія має незвичну здатність – притягувати металеві предмети. Зокрема через це вона отримала прізвисько Гайка. Вона може зчитувати магнітні записи на металі. Якщо ми заглибимося у технічний бік цього питання, то пам´ять нашого комп´ютера записана на пластинах старого-доброго жорсткого диску саме завдяки магнетизму. Вже не кажучи про бобінні магнітофони, касети тощо. Марія розвинула у собі свою особливість і може, доторкнувшись до металевого поручня, прочитати інформацію, яку на ньому залишили інші люди. З цим також пов´язане і її хобі: робити прикраси із коліщат від старих механічних годинників. Бо годинник – це річ, яку люди весь час носять на собі і відповідно, залишають чимало інформації про себе. Гайці вдається скомбінувати коліщата від різних годинників так, що людські долі сплітаються і виходить "нова історія в металі". Покупці не знають таємниці цих прикрас, проте вироби дивним чином ваблять їх. У героїні є прототип. Якось я брав участь у фестивалі Kyiv Steam Con, де була представлена стімпанкова культура. І власне там я познайомився з майстринею, яка виготовляла подібні прикраси й надихнула створити образ Гайки».
Цікавим є факт, що «Магнетизм» вперше публічно зазвучав не українською мовою – автор встиг прочитати книгу чеським книгоманам, також уривок з книги був надрукований у польському літературному журналі в перекладі Марціна Ґачковського.
У романі йдеться про Київ та Донецьк. Власне, дія книжки починається в окупованому Донецьку, з якого головна героїня тікає у столицю. Проте й Київ не приймає Гайку з розкритими обіймами, дівчині доводиться багато пройти та відкрити чимало таємниць, аби потоваришувати з містом. «Для мене Київ завжди був таким собі добрим дядечком, який може дати тобі усе: гроші, кохання, щастя врешті-решт, – каже автор. – Проте моя героїня пізнає це місто зовсім з іншого боку. Чому у книзі з´явився Донецьк? По-перше, це окупована територія, до якої прикута зараз наша увага. А по-друге, звідти походить одна з гілок моєї родини. Моя бабця народилася в Сталіно, так тоді його називали. Я любив спостерігати, як відрізняється характер бабці і галичан, бо бабця власне жила з нами у Львові. Інколи ця відмінність йшла не на користь бабусі, але бувало, що й на користь. Це знову ж таки привело мене до роздумів про зв´язок людини і міста».
Головна героїня книжки – Марія Гай, або ж просто Гайка – має реальний прототип, якого письменник зустрів на одному з фестивалів у Києві та вирішив вписати у книгу: «Моя героїня Марія має незвичну здатність – притягувати металеві предмети. Зокрема через це вона отримала прізвисько Гайка. Вона може зчитувати магнітні записи на металі. Якщо ми заглибимося у технічний бік цього питання, то пам´ять нашого комп´ютера записана на пластинах старого-доброго жорсткого диску саме завдяки магнетизму. Вже не кажучи про бобінні магнітофони, касети тощо. Марія розвинула у собі свою особливість і може, доторкнувшись до металевого поручня, прочитати інформацію, яку на ньому залишили інші люди. З цим також пов´язане і її хобі: робити прикраси із коліщат від старих механічних годинників. Бо годинник – це річ, яку люди весь час носять на собі і відповідно, залишають чимало інформації про себе. Гайці вдається скомбінувати коліщата від різних годинників так, що людські долі сплітаються і виходить "нова історія в металі". Покупці не знають таємниці цих прикрас, проте вироби дивним чином ваблять їх. У героїні є прототип. Якось я брав участь у фестивалі Kyiv Steam Con, де була представлена стімпанкова культура. І власне там я познайомився з майстринею, яка виготовляла подібні прикраси й надихнула створити образ Гайки».
Цікавим є факт, що «Магнетизм» вперше публічно зазвучав не українською мовою – автор встиг прочитати книгу чеським книгоманам, також уривок з книги був надрукований у польському літературному журналі в перекладі Марціна Ґачковського.
Петро Яценко — письменник-прозаїк, журналіст, викладач креативного письма. Лауреат всеукраїнських літературних конкурсів «Нові автори» (Харків, «Клуб сімейного дозвілля», за роман «Йогуртовий бог»), «Смолоскип» (за повість «Мар´яна, чи Дерево бодхі»). Стипендист програм Gaude Polonia (кураторка — Ольга Токарчук), Bank Austria Literaris (2012). Автор дев´ яти книг прози, найновіша з яких – «Магнетизм» вийшла 2020 року у «Видавництві Старого Лева». У 2016 р. Чернігівський Молодіжний театр за романом Петра Яценка «Повернення придурків» поставив однойменну виставу. У 2018 р. отримав у Львові Премію міста літератури ЮНЕСКО за роман «Нечуй. Немов. Небач». Народився у Львові, мешкає з родиною у Києві.
Коментарі
Останні події
- 28.01.2026|09:39«Театр, ютуб, секс»: у Луцьку презентують книжку Ярослави Кравченко
- 25.01.2026|08:12«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
- 24.01.2026|08:44«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
- 23.01.2026|18:01Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
- 23.01.2026|07:07«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
- 22.01.2026|07:19«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
- 21.01.2026|08:09«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
- 20.01.2026|11:32Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
- 20.01.2026|10:30Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
- 20.01.2026|10:23Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
