У 2021 році на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка було подано 26 наукових робіт. Подання надійшли з Австрії, Канади, США та України. Ініціаторами подання стали 11 закладів вищої освіти з Кембріджа, Дніпра, Дрогобича, Івано-Франківська, Києва, Мелітополя, Луцька, Львова, Харкова;  6 наукових установ та 4 лауреати Премії попередніх років.

За перемогу змагатимуться вчені з Канади, Литви та України. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи, подані з РФ.

Монографії претендентів охоплюють 20 наукових дисциплін і написані двома мовами – українською та англійською.

Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка планують оголосити наприкінці червня в Австрії (в Інституті славістики Віденського університету). Нагородження відбуватиметься на батьківщині Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 165-ту річницю від дня його народження.

Серед претендентів:

1. Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса (Alfredas Bumblauskas, Dr.Hab, професор), Сальвіюса Кулявічюса (Salvijus Kulevičius, Dr.Hab, асистент професора) та Ігоря Скочиляса (доктор історичних наук, професор), «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі».
2. Колективна монографія за ред. Олександра Гриценка, Надії Гончаренко, Інни Кузнєцової, «Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація».
3. БЕРЕГОВА ОЛЕНА (докторка мистецтвознавства, професорка), «Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі».
4. ГОРАК РОМАН (кандидат хімічних наук),  «Андрей Шептицький. Біографія».
5. ЗИМОМРЯ МИКОЛА (доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України), ЯКУБОВСЬКА МАРІЯ (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Іван Франко: проєкція у сучасність».
6. КІСЬ ОКСАНА (докторка історичних наук, старша наукова співробітниця), «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти».
7. КОЗАК БОГДАН (академік Національної академії мистецтв України, професор), «У лабіринтах історії українського театру».
8. КРАВЧЕНКО ОЛЕНА (докторка історичних наук, доцентка), «Опіка над дітьми в Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.».
9. МАСЛІЙЧУК ВОЛОДИМИР (доктор історичних наук, доцент), «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.».

10. МАЦЮК ЗОРЯНА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Фразеологічний словник Західного Полісся та суміжних територій «Говорити як медок варити».

11. МОНОЛАТІЙ ІВАН (доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор), «Зоосад революції. Західноукраїнська державність 1918–1923 років і теорії випадковостей ХХ – початку ХХІ сторіч».

12. ПАТТЕРСОН ШОН (Sean Patterson, докторант), «Махно і пам’ять: Анархістські і менонітські наративи української громадянської війни, 1917-1921 рр.».

13. ПІДКУЙМУХА ЛЮДМИЛА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Мова Львова, або Коли й батяри говорили».

14. РОЗДОЛЬСЬКА ІРИНА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління».

15. СОВА АНДРІЙ (доктор історичних наук, доцент), «Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність».

16. СТЕПИКО МИХАЙЛО (доктор філософських наук, професор), «Українська ідентичність у глобалізованому світі».

17. ТАРАСЕНКО МИКОЛА (доктор історичних наук, старший науковий співробітник), «У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України».

18. ТИМОШЕНКО ЛЕОНІД (кандидат історичних наук, професор), «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».

19. ФЕДОРАК НАЗАР (кандидат філологічних наук, доцент), «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди».

20. ХАЙ МИХАЙЛО (доктор мистецтвознавства, професор), «Микола Будник і кобзарство».

21. ШАРОВА ТЕТЯНА (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Автор і текст у системі соцреалізму: природа естетичного конформізму та поетика компромісу (на матеріалі творчості К. Гордієнка)».

22. ШАФ ОЛЬГА (докторка філологічних наук, доцентка), «Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття».

23. БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ  ШЕВЧУК(доктор богослов’я), ЗАБУЖКО ОКСАНА (кандидатка філософських наук), «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку».

24. ЮДКІН ІГОР (член-кореспондент Національної академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства), «Феноменологія культури як методологія інтерпретації».

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні. У 2020 році лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.