Re: цензії

30.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Слово його вивершується, сіється, плодоносить…
25.03.2026|Анастасія Борисюк
Чи краще озирнутися й не мовчати?
Часоплину течія
18.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Зізнання у любові… допоки є час
18.03.2026|Віктор Вербич
Відсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
17.03.2026|Василь Кузан
Делікатна загадковість Михайла Вереса
13.03.2026|Марія Федорів, письменниця
«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
11.03.2026|Буквоїд
«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
100 тонн світла
07.03.2026|Надія Гаврилюк
“А я з грядущих, вочевидь, епох”

Події

22.10.2016|20:14|Буквоїд

Померла акторка Валерія Заклунна

Сьогодні вранці на 75 році з життя пішлаактриса Валерія Заклунна. Вона виходила на сцену Київського театру російської драми імені Лесі Українки 50 років. Мала звання Народної артистки України, Росії, удостоєна зірки Героя України.

Заклунна народилась у Сталінграді. Всесоюзну славу актрисі принесла роль у легендарній стрічці «Місце зустрічі змінити не можна».

Вперше до Київського театру, з яким було пов´язане все її життя, молоду випускницю школи-студії МХАТ запросив тодішній художній керівник Юрій Лавро.

Колеги у соцмережах діляться спогадами про актрису. «Вона була надзвичайно приваблива, дивно талановита... У житті дуже закрита. Не любила спілкуватися з журналістами. Ніколи і нікого не впускала до свого особистого життя. Була обачна в друзях і надзвичайно вимоглива до себе і партнерів. Важко говорити про людину, з яким зовсім недавно спілкувався в минулому часі. Але так влаштоване життя. Слава богу, що ряд вистав за участю Валерії Гаврилівни ми встигли записати і тепер бездушна плівка буде берегти пам´ять про актрису», - написав керівник літературної частини Театру Лесі Українки Борис Куріцин.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери