Re: цензії

22.12.2025|Віктор Вербич
«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
22.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
«Листи з неволі»: експресії щодо прочитаного
20.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Експромтом
20.12.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Дуже вчасна казка
11.12.2025|Ольга Мхитарян, кандидат педагогічних наук
Привабливо, цікаво, пізнавально
08.12.2025|Василь Кузан
Крик відчаю
02.12.2025|Василь Кузан
Ні краплі лукавства
27.11.2025|Василь Кузан
Nobilis sapientia
27.11.2025|Віталій Огієнко
Розсекречені архіви
24.11.2025|Наталія Богданець-Білоскаленко, доктор педагогічних наук, професор
«Казки навиворіт»: Майстерне переосмислення народної мудрості для сучасної дитини

Події

13.09.2018|23:35|Буквоїд

Помер Олександр Сизоненко

Пішов з життя один з найстаріших українських прозаїків, відомий публіцист Олександр Сизоненко. Йому було 94 роки.

Про це на своїй сторінці в Facebook написав народний депутат Тарас Кремінь. 

Сизоненко народився 20 вересня 1923 року в селі Новоолександрівка Баштанського району Миколаївської області. Він також був кінематографістом, учасником Другої світової війни, лауреатом Шевченківської премії.

Сизоненко - автор рідного миколаївцям неологізму «корабели», був директором фільму «Тіні забутих предків». Шевченківську премію 1984 року одержав разом з двома іншими миколаївцями: Леонідом Вишеславським і Миколою Вінграновським. Жив на дачі під Києвом, його сусідами були класики української літератури Павло Загребельний і Борис Олійник. 

Письменник був нагороджений: орденом Вітчизняної війни першого ступеня; орденом Трудового Червоного Прапора; медаллю «За відвагу»; медаллю «За взяття Берліна»; званням «Почесний громадянин Миколаєва» (2003); Шевченківською премією (1984) за роман-трилогію «Степ», «Була осінь», «Мета»; премією імені І.С. Нечуй-Левицького; літературною премією імені Юрія Яновського.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери