Науковець з Києва, Оксана Олійник, знайшла в архіві унікальні, жодного разу не опубліковані, тексти написані Іриною Жиленко. В сучасному літературному процесі ім’я талановитої поетеси дещо забуте, хоча сила її творів не є меншою, ніж у Ліни Костенко. Оксана Олійник розповість про те, як знайшла дійсно унікальні рядки і чому вони не були ніде надруковані. Знайдені тексти продекламує авангардний театр «Жуй».

Ірина Жиленко (*28 квітня 1941, Київ — 3 серпня 2013) — українська поетеса, дитяча письменниця, журналістка та мемуарист. Учасниця антиколоніального руху шістдесятництва, хоча залишилася «явищем не дисидентського, а суто літературного шістдесятництва». Була близькою із Євгеном Сверстюком, Опанасом Заливахою, Василем Симоненком, Іваном Дзюбою, Михайлиною Коцюбинською. Працювала у жанрі «міської української прози» в умовах форсованої русифікації Києва у 1980-тих роках. Авторка автобіографічної книги спогадів «Homo Feriens».

Театр «Жуй» –  молодіжний  авангардний театр, що експериментує, імпровізує, завжди шукає нові форми і використовує сучасні технічні можливості.