Завантажити

Трішки чернечого з присмаком коріандру.

Руки на талії, начебто з-під сутани.

Знати б, як пальці, ці Піренеї, Анди

Й сховки западин. Голгофою без хреста

Кликати тріщини тих, що не дати раду,

Ані прийняти тонкий очеретний стан

В руки свої, не відчувши що їх окрадено,

Більше не зможуть. Молився йдучи Трістан.

Дрібка трагічного. Блиск на кінці ножа.

Теплий базилік. Язик у кліщах дурману.

На коліщатах в’їжджає сліпе божа,

Небожа кличе, тримаючи ложку манни.

Зовсім приречено. Так, мов свобода – гак,

І неминуче повішаєш сорочину.

З’їхало речення, наче з гори, – навспак

Годі злетіти. Як наслідок і причинна,

Поруч йдучи, витанцьовують стежку в ліс,

Сипле узвіз в їхні чола всі мандри й мантри.

Гірка пюре, із котрої Ти ще не зліз,

Теж без хреста та закопаних діамантів.

читати