
Електронна бібліотека/Поезія
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Ты - дерево, твой ствол прозрачен и чист,
Но я касаюсь рукой и ты слышишь меня.
Ты - дерево, и я как осиновый лист,
Но ты ребенок воды и земли, а я - сын огня.
БГ, «Дерево»
Если бы ты была моим деревом,
Я бы удивлялся тебе так искренне и нелепо,
Что, наверное, привлек бы внимание общественности
Своим выражением лица.
Они говорили бы: глупый, глупый,
Посмотрите в его зрачки,
Они широки, как родина и черны, как дыра.
Так я бы поливал тебя из огромного шланга
В июльские дни, когда редко бывают дожди,
Слушал бы твой шелест и уши мои
Разрастались бы до размеров слоновьих.
Я бы хлопал ими, будто большими странными зонтами
И невероятно взлетал бы от воздушной тоски.
Тоска, тоска оттого, что я же не дерево
И все, что умею – трогать твою прекрасную кору,
Говорить с твоим невообразимым шелестом,
Целовать твои листья, качающиеся на ветру.
Но мне никогда не проникнуть внутрь,
Не услышать воду, что протекает в тебе
От корней до макушки,
Не объять твои клеточки, сеточки, твой фотосинтез.
Все, что я могу – смотреть с любовью и удивляться тому,
Как в тебе протекает жизнь
И разделять ее с тобой с помощью
Моего круговорота воды в природе.
Я могу дружить с такими же камнерезами, как и я,
Говорить с ними о том, как вода точит камень,
Знать их изнутри полностью и оттого
Не трепетать перед ними и не желать сливаться в одном.
И только в поступке с тобой становиться тем,
кем не можешь случиться один,
Например, гениальным художником Гойя.
Ибо все мы дружим с подобным себе, а любим другое.
2008
Останні події
- 16.05.2025|15:50«Танго для трьох»: він, вона і кґб
- 15.05.2025|10:47Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
- 14.05.2025|19:0212-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
- 14.05.2025|10:35Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
- 14.05.2025|10:29У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
- 14.05.2025|10:05Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
- 14.05.2025|09:57«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»