Електронна бібліотека/Поезія

Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
Завантажити

Это мы, стоящие лицами к самим себе спинами к собственной памяти…
это мы, замершие в неком жесте на полуслове
вздрогнувшие от внезапной тишины прямо стоящие – это мы

Каждый из нас в отдельности стоит лицом к собственному лицу
стоит в смятении
Кто это, думает каждый, неужели это я?
Кто это?

Это мы, слабые, поэтому ощетинившиеся, недолюбленные, поэтому немного злые,
занимающие не свои места, поэтому невысказанные,
бедные, поэтому жадные, разуверившиеся, поэтому парящие в воздухе без точки опоры,
отчаянно хватающиеся за поручни -
это мы

Каждый из нас в отдельности стоит лицом к собственному лицу
стоит в отчаянии
Кто это, думает каждый, неужели это я,
казался телом, а оказался взглядом, сиянием его беспросветно огромным
Кто это через мои глаза говорит,
кто это?

Это мы, наши дипломаты сумки бумаги летят в небеса странными птичьими стаями,
отпущенные ненужные плоские белые черные серые коричневые сжимающиеся в точку,
отлетающие все дальше
Это мы, замершие на полужесте, огорошенные происходящим,
смотрящие в собственные глаза , в глаза рядом стоящего
Мы, стремящиеся склеиться с другим, чтобы стоять увереннее, чтобы какая-то опора -
это мы

Это мы
каждый в отдельности – это мы
Мы, забывшие и вспомнившие,
стоящие на пороге ожидающие перемен замершие до совершения шага
Мы, набравшие воздуха но еще не сказавшие слова
Мы, стоящие на границе,
Мы, сплошной взгляд
Мы, замершие на минуту, пока трамвай простаивает из-за отсутствия тока,
прижимающие свои сумки с бумагами к животам еще плотнее,
почти страстно,
а когда трамвай трогается с места,
закрывающие глаза и слушающие его мерное постукивание
выходящие на остановках возле своих учреждений
так, будто ничего не произошло

 

2009

Останні події

01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
01.07.2025|06:27
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва


Партнери