
Електронна бібліотека/Поезія
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
По желтому идти, без севера и юга,
И без порога -
Так себе, идти.
И так дышать – вне глубины, объема
И частоты.
Вот так себе дышать.
И, за угол свернув, увидеть синий,
Огромный синий столб до облаков.
И так ему ничуть не удивиться,
Что погрузиться внутрь его рукой.
На синюю ладонь смотреть спокойно.
Вперед пройти на два шага, на три
И развернуться.
Так вот посмотри
На желтое снаружи,
Живя у синего внутри.
Там волки ждут автобуса, немые
все вдаль глядят. Им бы пешком -
они стоят, стоят,
Как пригвожденные (а может, правда,
Подошвы их прибиты, как к кресту,
И так они несут
На странных пятках
Огромный круглый груз несут)
Там птичка мелкая летит
Все выше-выше
Ей зернышки клевать – она летит.
В итоге по орбите
Как будто камешек,
Безвременно кружит.
Там звук, там свет, там радости тактильные,
Зимой там запах вод, а летом - роз
А ты, ну что стоишь ты в синем
Столбе, как заново пророс?
(Стоят люди, с запрокинутыми головами,
Устремленными вверх носами –
Бессчетное количество голов)
Не можешь цвет ни взять, ни удержать,
А там, смотри, опять
Почти декабрь, и скоро рухнет снег.
(Люди стоят, с устремленными головами,
Поднятыми руками)
Ну, что стоишь, слепой, как человек,
Как птичка, невесомый. Смотришь вверх,
Где перспективу зреньем не объять.
(Люди стоят, с поднятыми руками,
синеющими зрачками,
распахнутыми глазами)
Вот так стоят: не могут не стоять.
2008
Останні події
- 16.05.2025|15:50«Танго для трьох»: він, вона і кґб
- 15.05.2025|10:47Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
- 14.05.2025|19:0212-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
- 14.05.2025|10:35Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
- 14.05.2025|10:29У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
- 14.05.2025|10:05Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
- 14.05.2025|09:57«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»