
Електронна бібліотека/Поезія
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
По желтому идти, без севера и юга,
И без порога -
Так себе, идти.
И так дышать – вне глубины, объема
И частоты.
Вот так себе дышать.
И, за угол свернув, увидеть синий,
Огромный синий столб до облаков.
И так ему ничуть не удивиться,
Что погрузиться внутрь его рукой.
На синюю ладонь смотреть спокойно.
Вперед пройти на два шага, на три
И развернуться.
Так вот посмотри
На желтое снаружи,
Живя у синего внутри.
Там волки ждут автобуса, немые
все вдаль глядят. Им бы пешком -
они стоят, стоят,
Как пригвожденные (а может, правда,
Подошвы их прибиты, как к кресту,
И так они несут
На странных пятках
Огромный круглый груз несут)
Там птичка мелкая летит
Все выше-выше
Ей зернышки клевать – она летит.
В итоге по орбите
Как будто камешек,
Безвременно кружит.
Там звук, там свет, там радости тактильные,
Зимой там запах вод, а летом - роз
А ты, ну что стоишь ты в синем
Столбе, как заново пророс?
(Стоят люди, с запрокинутыми головами,
Устремленными вверх носами –
Бессчетное количество голов)
Не можешь цвет ни взять, ни удержать,
А там, смотри, опять
Почти декабрь, и скоро рухнет снег.
(Люди стоят, с устремленными головами,
Поднятыми руками)
Ну, что стоишь, слепой, как человек,
Как птичка, невесомый. Смотришь вверх,
Где перспективу зреньем не объять.
(Люди стоят, с поднятыми руками,
синеющими зрачками,
распахнутыми глазами)
Вот так стоят: не могут не стоять.
2008
Останні події
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва