Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
По желтому идти, без севера и юга,
И без порога -
Так себе, идти.
И так дышать – вне глубины, объема
И частоты.
Вот так себе дышать.
И, за угол свернув, увидеть синий,
Огромный синий столб до облаков.
И так ему ничуть не удивиться,
Что погрузиться внутрь его рукой.
На синюю ладонь смотреть спокойно.
Вперед пройти на два шага, на три
И развернуться.
Так вот посмотри
На желтое снаружи,
Живя у синего внутри.
Там волки ждут автобуса, немые
все вдаль глядят. Им бы пешком -
они стоят, стоят,
Как пригвожденные (а может, правда,
Подошвы их прибиты, как к кресту,
И так они несут
На странных пятках
Огромный круглый груз несут)
Там птичка мелкая летит
Все выше-выше
Ей зернышки клевать – она летит.
В итоге по орбите
Как будто камешек,
Безвременно кружит.
Там звук, там свет, там радости тактильные,
Зимой там запах вод, а летом - роз
А ты, ну что стоишь ты в синем
Столбе, как заново пророс?
(Стоят люди, с запрокинутыми головами,
Устремленными вверх носами –
Бессчетное количество голов)
Не можешь цвет ни взять, ни удержать,
А там, смотри, опять
Почти декабрь, и скоро рухнет снег.
(Люди стоят, с устремленными головами,
Поднятыми руками)
Ну, что стоишь, слепой, как человек,
Как птичка, невесомый. Смотришь вверх,
Где перспективу зреньем не объять.
(Люди стоят, с поднятыми руками,
синеющими зрачками,
распахнутыми глазами)
Вот так стоят: не могут не стоять.
2008
Останні події
- 28.01.2026|09:39«Театр, ютуб, секс»: у Луцьку презентують книжку Ярослави Кравченко
- 25.01.2026|08:12«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
- 24.01.2026|08:44«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
- 23.01.2026|18:01Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
- 23.01.2026|07:07«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
- 22.01.2026|07:19«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
- 21.01.2026|08:09«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
- 20.01.2026|11:32Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
- 20.01.2026|10:30Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
- 20.01.2026|10:23Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені