
Електронна бібліотека/Поезія
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Я наблюдаю, как фортепианные трели покидают
гнёздную комнату соседки,
падают – охровые секунды кленовые терции кварты
каштановые квинты
пятипалые
сексты септимы
примы
Открытые окна, сентябрь, Шопен.
Она окончила консерваторию, она, белые плечи, хлопковый сарафан, алый цветок в волосах –
пластиковая заколка, сделано в СССР
Теперь преподаёт в музыкальной школе детям, начинающим осознавать сексуальное влечение;
что они слышат в её игре?
(чужие голоса)
Хареёжик харекришна ничего-то Нам не слышно
Харекришна харерама выйди Ёжик из тумана
Я расскажу ей историю об одном из трёхруких пианистов
по имени Трой Клевер.
Его жемчужная кожа, его морские роговицы, о,
будь он героем сказки – непременно принцем,
будь он героем быта – непременно нищим,
будь он моим героем – непременно отцом,
будь он его мужем – непременно женой.
(говорит чёрный)
Харекришна харерама вынь-ка ножик из кармана
Говорят, если долго играть – звуки-штыконосцы выстраиваются в строй,
образуют круг, затем вытягиваются в бесконечный колодец,
метрополитенное горло,
родовые пути, золотоносную шахту, слоновий хобот –
всё то, что глубокие коматозники называют тоннелем со светом в конце,
всё это – дорога его
фортепианной комы
(говорит белый)
Харерама харекришна к свету музыки он вышел
В секунду, когда зрачок более не сужается, а коленный рефлекс исчезает,
из-за грудины у такого музыканта начинает расти
Третья Рука.
Сначала проклёвывается большой палец, после – кисть делает поворот,
последовательно показываются – указательный, средний, безымянный, мизинец,
и в склизком движеньи
наконец – вся конечность выходит на свет,
словно толстый бамбук,
третье дитя звука, длань Высшей Октавы.
Тогда он играет трёхрукий концерт,
и где-то рождается новое солнце.
(голоса)
Харекришна харевышел ёжий зов в себе услышал
Трой Клевер,
отыграв пульсирующий концерт,
ложится на ежеватую, усеянную иглами, поверхность звука –
Трой Клевер, красное яблоко на спине ежа музыки,
переносится в туманность Трёхруких Пианистов.
(детские голоса)
Харекришна харерама слава ёжику в тумане
(голоса умолкают)
Я наблюдаю, как фортепианные трели покидают
комнату соседки,
падают – охровые кленовые каштановые пятипалые
Открытые окна, сентябрь.
Она мечтает о туманности Трёхруких Пианистов,
готовится к покорению новых септим.
Всё сбудется. Не потом – так теперь.
Я на балконе думаю о мексиканском сериале – их тогда только начали показывать.
Я – ребёнок.
Мама спрашивает о причине моей грусти.
Я, – говорю, – представил, будто бы вы подобрали меня где-то,
словно мой отец – это вовсе не мой отец,
а моя мать потеряла память в жаркой крымской степи.
Мама смеётся,
они всегда колокольчато смеются над самым важным,
мы, дети, готовы прощать им даже это,
а некоторые потому – сразу не дети, что прощают с трудом.
– Кто же тогда, солнышко, твой отец?
Мама, фиолетовая синтетическая блуза, смеётся.
– Трой Клевер, – отвечаю я, хотя тогда ещё ничего о нём не слышал, – Трой Клевер, – не задумываясь, выпеваю я.
2005
Останні події
- 16.05.2025|15:50«Танго для трьох»: він, вона і кґб
- 15.05.2025|10:47Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
- 14.05.2025|19:0212-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
- 14.05.2025|10:35Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
- 14.05.2025|10:29У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
- 14.05.2025|10:05Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
- 14.05.2025|09:57«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»