Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Добу тому
Я був заскоченим на березі водойми,
Що має назву Київського моря,
Станом розгуби, у якому
Перебуваю досі.
Нас троє вуйків
Опісля шашлика і чарки
(Без мене, але ця деталь
Уваги не достойна)
На вікна дачі не дивились,
Бо порпались в пияцьких нетрях давнини.
І я в них був, мед-пиво пив...
І раптом хтось надвірність запалив.
Без грому, бдискавок...
Вечоровість
Опісля того почорніла,
Потім посивіла, а потім
Стала безнебною.
Точніш -
Глухошатровою.
Без ані натяку на обрійну далекість...
На виході із нашого притулку
Не було ганку. Лиш дашок,
Куди я втік
І бачу досі
Вовну пітьми, що розсувалась,
Здіймалась вище і верталась
Назад до носа.
З гуркотінням,
Низьким і тихим,
І недовгим...
Мигтливими ставали й з´яви
Венозних блискавиць.
Хмари ж спалахували не тільки зовні,
А й усередині.
А дощ
,Налякано й краплисто плакав...
Цей різнобій
Стіхій води, вогню й повітря,
Що німо здригувало, мав
Якесь пояснення.
Але без нас.
Вражало те, що метроном
Подібних здогадів
Збігався із пульсацією Неба...
Десь ближче півночі аспидна мла
Стала скидатись на парчу.
А ще пізніше я почув:
"Не тужся вирозуміти те,
Що не з голів людських росте.
Дивись
1.9.2021 р.
Останні події
- 27.10.2026|18:411 листопада у Львові «Брати Гадюкіни» розпочнуть свій тур Україною
- 27.10.2026|18:38Від домашньої полиці до деокупованих громад Харківщини стартував третій «Книгозбір»
- 27.10.2026|18:14Наталія Ребрик: «Юрія Станинця не тішила перспектива стати провідним радянським письменником»
- 26.10.2026|16:16У Відні презентують книгу Вероніки Чекалюк
- 23.10.2026|10:51Від домашньої полиці до деокупованих громад Харківщини стартував третій «Книгозбір»
- 23.10.2026|10:20Українці визначили 35 знакових видань Незалежності
- 23.10.2026|10:04У Львові оголосили програму Третього міжнародного фестивалю «Земля Поетів»
- 20.10.2026|15:253-го листопада піаніст-віртуоз Євген Хмара запрошує у Львівську оперу на «Піано Терапію»
- 15.10.2026|16:58У Будапешті відбувся міжнародний книжковий фестиваль за участі України
- 13.10.2026|17:08Павло Коробчук презентує нову поетичну збірку «Сажа» на фестивалі «Земля Поетів»