Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Завантажити
Коли нема кому сказати: "Ти чарівна.
Чи просто гарна. Чи - приходь.
Посидимо. Помовчимо", -
Звикаєш не до старості, а світу
Безілюзійного. Хоч товаришування
З жінками і жіночістю - теж блуд.
Як те усе, чим із жінками був,
І - чим оце наразі став.
Поганином - то надто м´ягко.
Твердіше і точніше - брехуном.
Ситуативно різним.
Довірливим.
Як все живе - шукаючим тепла.
Й ошуканим насамкінець самим собою.
А жіноцтво...
Те саме і не те.
Коли його запрагнеш підкорити
(про насолоди ліпше промовчати, позаяк вони
самі по собі самоїдні),
Або коли ідеш
До статі слабшої у рабство,
Світ половиниться на день і ніч.
Ми вдень (назва умовна)
Ким тільки не здаємось
Собі і тим, хто нас жадає.
А без одеж, за верховенства плоті,
А надто ж у задиханій роботі
Ми - тля. А жінка
Сама Земля.
Більше ні слова.
Що ж до вже мовленого: "Помовчимо", -
Тут справа тонша.
Мовчать по-різному й про різне.
Велике щастя хай занадто пізно
Дійти до здогаду, що мова сиротить
На пережите виключно тобою.
Усі жінки, що їх ти знав,
Якщо й любили, то не завше
Лише тебе.
Не апелююй в цих справах до Небес.
Будь толерантнішим, скромнішим.
У кожній з людських ніш
Своя мораль й окрема правда...
Хочещ любові? Чи то пак - злиття
З чужою хіттю - то одне,
А прагнеш спільного життя...
Про це не мрій. Ти ж, нагадаю, тля,
А мати і любаска... Надто закохана...
Веління Духу і веління Плоті
Єднаються лише в скорботі
Без розміру і дна.
Не ми народжуєм - народжують жінки.
Що саме - я наразі мовкну.
Але народжують...
Здається все.
Що треба - сказано. А далі думай.
І наодинці, і у парі з тими,
Що теж, як просто люди,
Не полюбляють схими....
10.9.2021 р.
Останні події
- 30.04.2026|09:22Оголошено переможців Всеукраїнського конкурсу «Стежками Каменяра» – 2026
- 29.04.2026|10:20До Луцька завітає автор книжок-бестселерів Володимир Станчишин
- 28.04.2026|10:53«Вавилон. Точка перетину»: в Києві відкриється фотовиставка акторів та військових Антона Прасоленка і Ярослава Савченка
- 28.04.2026|10:461-3 травня у Львові відбудеться ювілейний Ukrainian Wine Festival
- 28.04.2026|10:43У Львові відбудеться благодійний вечір Артура Дроня
- 23.04.2026|09:27Французький джаз в «Книгарня «Є»
- 22.04.2026|09:51Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
- 22.04.2026|07:08«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
- 17.04.2026|09:16Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
- 15.04.2026|18:40Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»