Електронна бібліотека/Поезія

Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
Завантажити

Природа - Храм.
У ньому восени,
Якщо прислухатись,
Бринять реквійні меси.
Те,
Що трави і дерева
Сукупно з людством
Живуть духовно оркестрово,
Давно відомо.
Щоправда, з людством поосібним...
Кожна травинка, кожен корінець
І кожно польова культура
Співають.
І коли йдуть у ріст - радіють
Дощам і сонцю.
А опісля
(прийшов на згадку голос перепілки)
Сумують.
Не тоскно, але й не
Безадресно бадьоро....
І журавлі, гуртуючись, не плачуть ...
Й ліси, жовтіючи, не мруть...
Мелодії душі
(шукати іншу назву заважає розум,
що знає все, не знаючи нічого)
Скрипково тоншають.
І стають зримими, як ниті бабиного літа...
Нам лиш здається, що мажорність і мінорність
Є виплодом музик. І симфонізм -
То щось цивілізаційно історичне...
І звук, і барва,
А з тим і кольоровість
(до слова: земна палітра й місячні пейзажі
не корелюються з прибульцями в режимах
земних задум)
Відоркесторовані спрадавна.
Цілком можливо, ті мільярди літ,
Що Всесвіт витратив на Земність,
Якою та вдирається ув очі,
У вуха й мізки
Збіологізованих творінь,
Пішли найперше на єднання партитур
Життя як єдності Матерії і Духу.
Давно завершеної.
А що комусь здається - ні,
То здавна атонально
Із кфедр і амвонів
Цьому невігласту навчають
Лиш внутрішньо глухонімі...
8.9.2021 р.



Партнери