Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Природа - Храм.
У ньому восени,
Якщо прислухатись,
Бринять реквійні меси.
Те,
Що трави і дерева
Сукупно з людством
Живуть духовно оркестрово,
Давно відомо.
Щоправда, з людством поосібним...
Кожна травинка, кожен корінець
І кожно польова культура
Співають.
І коли йдуть у ріст - радіють
Дощам і сонцю.
А опісля
(прийшов на згадку голос перепілки)
Сумують.
Не тоскно, але й не
Безадресно бадьоро....
І журавлі, гуртуючись, не плачуть ...
Й ліси, жовтіючи, не мруть...
Мелодії душі
(шукати іншу назву заважає розум,
що знає все, не знаючи нічого)
Скрипково тоншають.
І стають зримими, як ниті бабиного літа...
Нам лиш здається, що мажорність і мінорність
Є виплодом музик. І симфонізм -
То щось цивілізаційно історичне...
І звук, і барва,
А з тим і кольоровість
(до слова: земна палітра й місячні пейзажі
не корелюються з прибульцями в режимах
земних задум)
Відоркесторовані спрадавна.
Цілком можливо, ті мільярди літ,
Що Всесвіт витратив на Земність,
Якою та вдирається ув очі,
У вуха й мізки
Збіологізованих творінь,
Пішли найперше на єднання партитур
Життя як єдності Матерії і Духу.
Давно завершеної.
А що комусь здається - ні,
То здавна атонально
Із кфедр і амвонів
Цьому невігласту навчають
Лиш внутрішньо глухонімі...
8.9.2021 р.
Останні події
- 02.12.2025|10:33Поетичний вечір у Києві: «Цієї ночі сніг упав» і теплі зимові вірші
- 27.11.2025|14:32«Хто навчив тебе так брехати?»: у Луцьку презентують дві книжки про гнів, травму й силу історій
- 24.11.2025|14:50Коли архітектура, дизайн і книги говорять однією мовою: вечір «Мода шаблонів» у TSUM Loft
- 17.11.2025|15:32«Основи» готують до друку «Бард і його світ: як Шекспір став Шекспіром» Стівена Ґрінблатта
- 17.11.2025|10:29Для тих, хто живе словом
- 17.11.2025|10:25У «Видавництві 21» вийшла друком збірка пʼєс сучасного класика Володимира Діброви
- 16.11.2025|10:55У Києві провели акцію «Порожні стільці» на підтримку незаконно ув’язнених, полонених та зниклих безвісти журналістів та митців
- 13.11.2025|11:20Фініш! Макс Кідрук завершив роботу над романом «Колапс»
- 08.11.2025|16:51«Поети творять націю»: У Львові стартував II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 05.11.2025|18:42«Столик з видом на Кремль»: до Луцька завітає один із найвідоміших журналістів сучасної Польщі