Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Природа - Храм.
У ньому восени,
Якщо прислухатись,
Бринять реквійні меси.
Те,
Що трави і дерева
Сукупно з людством
Живуть духовно оркестрово,
Давно відомо.
Щоправда, з людством поосібним...
Кожна травинка, кожен корінець
І кожно польова культура
Співають.
І коли йдуть у ріст - радіють
Дощам і сонцю.
А опісля
(прийшов на згадку голос перепілки)
Сумують.
Не тоскно, але й не
Безадресно бадьоро....
І журавлі, гуртуючись, не плачуть ...
Й ліси, жовтіючи, не мруть...
Мелодії душі
(шукати іншу назву заважає розум,
що знає все, не знаючи нічого)
Скрипково тоншають.
І стають зримими, як ниті бабиного літа...
Нам лиш здається, що мажорність і мінорність
Є виплодом музик. І симфонізм -
То щось цивілізаційно історичне...
І звук, і барва,
А з тим і кольоровість
(до слова: земна палітра й місячні пейзажі
не корелюються з прибульцями в режимах
земних задум)
Відоркесторовані спрадавна.
Цілком можливо, ті мільярди літ,
Що Всесвіт витратив на Земність,
Якою та вдирається ув очі,
У вуха й мізки
Збіологізованих творінь,
Пішли найперше на єднання партитур
Життя як єдності Матерії і Духу.
Давно завершеної.
А що комусь здається - ні,
То здавна атонально
Із кфедр і амвонів
Цьому невігласту навчають
Лиш внутрішньо глухонімі...
8.9.2021 р.
Останні події
- 11.06.2026|14:37«Діамантова змійка»: мистецтво паризьких салонів
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
- 31.05.2026|06:21Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
- 29.05.2026|07:50«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
- 25.05.2026|17:00Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
- 23.05.2026|04:17Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
- 23.05.2026|04:11Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
- 21.05.2026|13:07В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея