
Електронна бібліотека/Поезія
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Я ще недавно мав, яку хотів:
Кого в уяві, а кого на дотик.
В мені до сліз сміялись сто чортів,
Сто ангелів травили анекдоти.
Я світ об’їхав і вернувсь назад
Сюди, де народився, вчивсь літати,
Під зорями, що падали у сад,
Із птахами, що мали вир’ювати.
Вони летіли, мов сумні думки,
Крізь мене і до мене, і до світла,
За течією, вздовж ріки руки,
Десь поряд із дівчатами на мітлах,
Які в житті земному знали толк…
Й, мені здається, – знають в неземному…
А я міняю шкіру, мов пальто,
Душею голий, сам бреду Додому.
Життя вдалося, а чи змарнував –
Яка різниця і кому судити?!.
Я сам собі і вітер, і трава,
І хрест, і ніж, душпастер і бандита.
І шаблювата молода печаль,
Готовність вмерти кожної хвилини…
І та «з обличчям ангела свіча» ,
Й божественна любов до батьківщини.
Я десь мав здобну вашу доброту
І дрібнувату галичьку блаженність.
Від цих людців я до людей піду:
Вони завжди під золотом зелені.
Іще недавно друзі-вороги
Їм заступали спільне наше небо .
Вони ж пішли корінням під сніги
І чорним соком піняться від себе.
І я такий… тепер і я такий…
Кочу печаль, як по снігах сніжинку.
Дарую душу вам.
А у віки
Таки ввійду –
Як ніжний ніж
В печінку.
2006
Останні події
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем
- 16.06.2025|23:44Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
- 16.06.2025|16:24«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone
- 12.06.2025|12:16«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям