
Електронна бібліотека/Поезія
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
25 годин до любові
Коричневе сонце чаю потроху топить тебе солодкуватим присмаком
Ненависні тобі лимони відсутні тут
Щоб можна було їх прирівняти до сонця
А довкола йде одвічна війна пластикових американських гірок
Що робляться з ложечок для розмішування цукру та любові
Розмішувати нічим наразі
Тому розмішуєш трубочкою від глінтвейну та пускаєш бульбашки –
Сонце чаю покривається опіками
В яких також любов
Всі усміхнені
Любов створює свої різновиди
Що дозволяє їй протікати крізь чай
Їздити американськими гірками долонь і нетривких але міцних зчеплень
Що називаються пальцями
Пальці до пальців – контакт встановлено
Та чомусь поміж душею та душею
Слова тому провиною…
1.
25 годин до любові
Яка шириться так
Що аж вийти за рамки кохання може
Я намагаюсь згадати історії
Що співвідносяться з нами
А згадую тільки нас усіх
І кожного окремо.
Ти той, якого я безумовно люблю, але ти любиш красу. Я рідко зустрічаю людей, які люблять красу так само, як я. Ще рідше зустрічаю людей, що люблять красу так само, як ти. Немає людей, що люблять красу більше за тебе. Ти збираєш пластилінові обгортки краси в об’єктив фотокамер, які я люблю роздивлятись.
Ти та, яку я безумовно люблю, але ти любиш іншомовні впуклості і випуклості (сторінка сто сорок четверта, там усе правильно),
Любиш спати в потягах,
Любиш малювати вугіллям,
Любиш мої твори (чому я завжди дивуюся),
Любиш зелений чай –
Не знаю щодо завжди, але в дану хвилину таки безумовно любиш зелений чай. Ти якось подарувала мені полотно і фарби, бо я люблю малювати.
Ти той, якого я безумовно люблю, але ти любиш Бредбері, любиш буддизм і жарти, любиш сміятися і пірнати в людей з головою, любиш таємниці буття, а ще більше любиш таємниці небуття. Гірший факт про тебе, не пов´язаний з Любов’ю, – ти знаєш Паскаль. Я цього боюся. Називаю тебе галімим могилянцем, бо насправді люблю усіх знайомих могилянців.
2.
Ти розказував, що ми перевернули твоє життя,
Що навіть пити глінтвейн у цьому закладі – це надбання моє,
Бо я сиділа якось два роки тому і чекала на вас, і у мене все було
пафосне:
Я пафосно пила глінтвейн, пафосно малювала пафосну картинку в
пафосному блокноті,
І губи у мене були пафосно чорні – згадую я. Так – посміхаєтеся ви.
Отже, ти полюбив той пафос і глінтвейн,
Може, ти не знав, що це було таке і скуштував його вперше?
Ти розказувала, що віруючі поляки знають різновид любові,
Коли не потрібно кохатися,
Що це у них не модно, але вони сплять разом, просто сплять.
Вони сидять не поруч –
Як можна сидіти не поруч? – коли на них дивляться люди.
Вони кажуть, що насправді у них любов.
Може, вони просто тримають любов поміж себе, тому не можуть наблизитися одне до одного?
Ти розказував, що жовті квіти дарма даруються,
Що жовті квіти – це розлука, хоча ми говорили, що це – дружба,
А на столі лежали жовті квіти і ти розказував, що один чоловік якось
подарував їх своїй дружині,
А потім помер, коли квіти зів’яли, бо це розлука. Я відповіла – абсурд,
Малкович дарував мені жовті квіти, які потім зів’яли, тому одразу після
цього ми зустрілися.
Може, він мав на увазі таки дружбу, а не розлуку?
3.
Колись пам’ятаю я
Ми вивалили на свіже повітря поночі
Щоб відчути сніг і дикий мороз і ожеледицю і метал в наших черевиках
Хоча ні це були не ми я була з кимось іншим тут були лишень уривки
вас
Але глінтвейн у моїх судинах ще довго грів відморожені кінцівки
Низьким вмістом алкоголю в крові
Тому ми співали щось абсолютно дике в маршрутці
І поверталися в якісь абсолютно дивні спальні райони
І грілися по дорозі в опівнічному «Фуршеті»
Де нам заборонили співати і знімати це на камеру
Тому ми таки розійшлися
Не знаючи
Чи побачимось знову
І я подумала тоді що це дійсно так:
Любов – набагато ширше за кохання
Але кохання – набагато ширше за любов
Останні події
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»