Електронна бібліотека/Поезія

Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
Завантажити

Ось іще одна з України.
Голос у неї хрипкий, але не тремтить.
Навіть коли у залі кажуть,
що не годні більше слухати
всіх цих страшних історій.
Говорить довго, так само довго, як вигорає
підпалена ракетою бібліотека.
Тільки тричі робить короткі паузи:
коли механізм геноциду
скрегоче занадто гучно
для незвичного вуха;
коли провисає, вібруючи під стопою,
сталевий канат посиленого
торішнього інтересу;
коли відчуває, що можна розбитися
об несподіване співчуття.
Захоплюємося відвагою, кажуть їй,
вдячні, що нині тут.
Але ж ви не чекали, правда, –
сміється у відповідь, –
що ми перетворимось на підвальних щурів.
Після звістки, що ввечері їде додому,
ловить погляди – такими зазвичай дивляться
на схололе тіло в труні.
На світанку перетинає кордон, усміхається,
фотографуючи синьо-жовті стовпчики
за сльотавим вікном.
І, коли майже одразу приходить сповіщення
про загрозу повітряної атаки, –
підводить очі,
дивиться в небо,
як на дитину поранену.



Партнери