Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Завантажити
Щоразу це щось позаслівне, невловне:
сліпенькі лампи
у досвітніх сільмагах; фарбована в синє
підлога дощана у прочинених навстіж дверях,
упертість поштарок на велосипедах
гул столітніх лапатих ялин під вітром;
на Правобережжі
чомусь такими завжди
густо обсаджено школи,
і старі дерева тепер всихають повсюдно,
але не коло шкіл.
Ніби знаки з такого світу,
де все можливо не те щоб почати заново,
та бодай підкрутити оптику
і вчасно вдягти броню.
Першим, що добре роздивишся
у непевному світлі ранку,
буде таксі на заправці: сивий водій
допомагає солдатові, високому, зовсім юному,
завдати на спину важкий військовий баул.
Допомагає іще з сумками, одна тактична,
інша домашня, квітчаста – явно
харчі від мами.
І хлопець біжить, біжить,
але недалеко, на інший кінець заправки,
до білого буса з відкритим багажником,
де вже вмостилися
кілька так само непідйомних баулів.
Але таксист не їде.
Дивиться в спину солдатові довгим, пронизливим поглядом,
потім різко махає рукою
і зачиняється у авто.
Ще якийсь час не їде.
Інший водій – із буса, також немолодий, –
перед тим, як закрити багажник, не годен стриматися:
із якоюсь ведмежою і батьківською ніжністю
раптом гладить хлопця поміж лопаток
і відвертається рвучко.
І поки стоїш, забувши вдихати
своє холодне повітря – нізвідки,
з пустого неба кружляє біла пір´їна,
обережно сідає у долоню підставлену.
Так щоразу нагадуєш, чому до тебе вертаються,
країно цих знаків, жестів і поглядів,
учебко для ангелів,
що й народилися
закривавлені.
Останні події
- 28.08.2026|10:24Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2026
- 27.08.2026|12:43До 170-річчя від дня народження Івана Франка: Павло Табаков презентує пісню на пронизливу лірику Каменяра
- 27.08.2026|12:39«Сталінка. Богемна рапсодія» — Старий Лев перевидає культові романи Олеся Ульяненка
- 26.08.2026|21:59«Літературна дегустація» до Дня Незалежності України
- 23.08.2026|14:30Видавці просять Зеленського скликати РНБО через критичний стан книжкової галузі
- 19.08.2026|13:05Василь Терещук: «Поезія - це завжди вихід поза рамки»
- 17.08.2026|13:18Дівчина, яка не витримала власного життя: Гейден Панеттьєр, Кличко і Україна
- 16.08.2026|21:26Література на смак — у прямому сенсі. І це не жарт
- 14.08.2026|11:19Від вікторіанської класики до богинь Олімпу: які книжки видавництво READBERRY готує на осінь 2026 року
- 14.08.2026|11:16Розпочався конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2026 рік