Завантажити

Давно в трунi Тарас i Костомара,
Грабовський чемний, лагiдний Плетньов.
Сивiє розум i холоне кров;
Лiта минулi — мов блiда примара.

Та вiн працює. Фенiксом з пожару
Мотронiвка народжується знов;
Завзяттям вiє вiд його промов,
I в очах — вiдблиск молодого жару.

Вiн боре тупiсть i муругу лiнь,
В Європi хоче "ставляти курiнь",
Над творами культурникiв п´янiє;

I днiв старечих тягота легка,
I навiть в смертних муках агонiї
В повiтрi пише ще його рука.

читати