Завантажити

цього – чи боявся себе, чи негоди,
Чи очей Беатріче з написаних потім картин,
Озирнувшись в минуле, піймаєш не тіло а тінь –
Запізнілих співзвуч перезрілу й даремну погорду.

Тільки благословінням безодні – їм втрачено лік –
Прозріваєш за себе й за Бога, та Богу – пробачиш,
Що не встиг проказати у хвилю признань та призначень
Тих – коротших за постріл – і тих, що вкорочують вік –
Підійти і спитати – Кохана, пощо ти плачеш? –
Говори, говори – бо тобі залишили язик…

читати