Хто знає Оржицю? а нуте, обзивайтесь! Усі мовчать. Гай-гай, які шолопаї! Вона в Сулу тече у нашій стороні. (Ви, братця, все-таки домівки не цурайтесь.) На річці тій жили батьки мої І панства чортів тиск: Василь, Іван, Микола, Народ письменний, страх, Бував у всяких школах, Один балакає на сотні...

За Головчинцями — жито над водою. І женці змивали втому у ріці. Рідна мати жито жала молодою, Застудила мати крижі у Рівці. Качка в потічок дитяток водить… А колись же давно ріка на схід текла — Дарувала людям щедро-щедро води І Курилівці від лиха берегла… О...

В щільник чуттів і розуму зоря Бджолою залітає; тихо Завісу смутку розкриває пісня: …Кру-кру, Заки море перелечу – Крилонька зітру… О, рідна мово! Причащаюсь Біля твоїх джерел прозорих, чистих, І набираюся п’янкої сили… Твої багатства – невичерпні....

ЖУРАВЛИНИЙ ПСАЛОМ   В тому, певно, є й моя провина, що для тебе був не кращий час... Наша мово, мово журавлина – повернись із вирію до нас.   Зазвучи! Хай серце одпочине, спів хай зачарує рідний край. Наша пісне, пісне солов´їна – слів своїх крилатих не...

Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна мова! рідна мова! Що в єдине нас злива, – Перші матері слова, Перша пісня колискова, Як розлучимось з тобою, Як забудем голос твій, І в вітчизні дорогій Говоритимем чужою?! Краще нам...

І знов я бачу тя, село моє родинне, Як бачив тя тоді, коли життя дитинне Плило, немов малий потічок серед трав, Що в´єсь несміло між дрібними камінцями. Дрібних утіх і я тут зазнавав, Задля дрібних гризот лице росив сльозами. Тоді цікаво ще на світ я поглядав, Не знав, що далі там, за...

Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! Несеш барвінь гарячу, яру в небесну синь пташиним граєм і, спивши там від сонця жару, зеленим дихаєш розмаєм. Плекаймо в серці кожне гроно, прозоре диво калинове. Хай квітне, пломенить...

Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Шевченко Мовчки предки наші в полі, Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили 3 вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну Рідне слово буде. Вже судили княжі віча, Панські трибунали, І перевертні гетьмани Ради радували....

Множиться зоря у твердих снігах у дзеркальних мурах і з дороги збилися тріє царі у маскхалатах ясна пані клубок розмотує вузлики тихо зав´язує стомлений тесля дрімає при щербатій сокирі око ліхтарика вихоплює з темряви велетенські ясла обігрілося немовля під боком у мінотавра