
Електронна бібліотека/Проза
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Її дражнили – рудою мавпою. Вона дійсно була руда, зовсім руда. Всі її брати і сестри були чорними, а вона – руда.
- Мамо, чому я – руда, - питала вона.
- Так, сталося, - відповідала мати, і очі її вкривалися тінню смутку, а потім легка посмішка танула обличчям.
- Так сталося, так сталося, - буркотів батько, і тільки крутив чорною головою.
Навколо вирувало мавпяче царство: весь час все вовтузилося, здіймаючи страшенний гамір, постійно гасало, лазило, чіплялось, мерехтіло в очах. Лемент стояв страшенний. Це – було їхнє життя. Їхнє, але не її. Вона завжди трималася осторонь. Вона могла годинами сидіти і дивитися на воду, і далі, мріючи колись потрапити у цю далечінь.
- Що ти сидиш і нічого не робиш? – питала мати.
- А що треба робити? – відповідала вона.
- Ну, так як всі.
- А, що всі?
- Так, дійсно, що всі, - погоджувалась мати.
- Мамо, я не можу, як вони. Мені так добре самій.
- Ой, доню, доню, - тільки й зітхала мати, - не дадуть вони тобі самій бути, не дадуть, бо це не по-їхньому.
Вона лишалась осторонь, але відчувала, що дратує інших. Одного разу її молодший брат жбурнув у неї засохлою багнюкою, і відразу всі, наче за командою, почали кидати в неї різним непотребом. Насилу мати відбила її. Але наступного дня все повторилося, а за день – ще. І мати вже була не в змозі щось зробити.
Згодом вона лишилася сама, одна проти всіх – самотня, руда мавпа. Мати перестала втручатися, робила вигляд, що то її не обходить, батько взагалі не мав ніколи до неї ніяких сентиментів. Її почали гонити, гонити всією зграєю. Вона перестала їсти, забула, коли останній раз спала. Вона весь час була насторожі. Вона розуміла, що зграя знищить її, знищить, тому, що вона не така, тому що - руда…
…Він з’явився несподівано, невідомо звідки. Непоказний, трохи сутулий. Коли зграя з гиканням і вереском підступила до неї, він став перед ними. Зграя загарчала, заікличила, але підняті з багнюкою лапи, опустилися. Сила була в ньому. Зграя бризкала слиною, погрожувала, але не просувалася. Він мовчав. Руда мавпа, сховавшись за його спиною, вперше за останній час, відчувала себе затишно, як у дитинстві. Зграя, невдоволено відхаркуючись, відходила все далі і далі.
Згодом, вони лишилися самі: він і вона. Він глянув на неї і посміхнувся. В його очах… Вона в своєму житті ще не бачила, те, що побачила в його очах...
Сонце сходило, день тільки починався, новий день...
Вони пішли далеко – у далечінь. Він – непоказний, трохи сутулий, вона - руда мавпа.
Останні події
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus