
Електронна бібліотека/Проза
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Сонце сідало за пагорби. День закінчувався, а я не могла звільнитися від дивного холоду всередині. Важко сказати, що то було, та відчуття тривоги, що межувало з острахом, переслідувало мене.
Ці люди, що сьогодні зранку приїхали невідомо звідки, цілий день були зі мною. Вони весь час поспішали, не даючи спокою мені. Вони були чемні, та, коли я намагалася зазирнути їм у вічі – відводили їх, наче злодії. Тільки один, такий самовпевнений, щось бадьоро покрикував.
Наприкінці дня ми добилися до невеличкої залізниці і чекали в затінку на потяг. Сонце вже майже зникло, востаннє зачепившись за верхівки дерев. Здалеку почувся шум потягу. Всі заметушилися, намагаючись встигнути в останній момент доробити, згаяне протягом дня. Мої супроводжуючі теж забігали - щось комусь кричали, сварились.
До мене вони продовжували ставитися з особливою повагою, наче я в їхньому житті є чи не найголовнішою подією. Взагалі, нас можна було сприйняти однією родиною, що подорожує.
З самого ранку, мені весь час згадувалася мати. Від неї завжди пахло теплом і молоком. Пізніше, коли я пішла у самостійне життя, мати згадувалася нечасто, а от сьогодні - постійно.
Батько… Батька я не пам’ятала, тільки декілька разів бачила. Мати говорила, що такий закон нашого життя, і мій батько є одночасно батьком декількох малюків. Вона казала, що з батьком мені повезло, і я проживу довге і щасливе життя.
Чомусь все це згадалося зараз, тут - на суєтному пероні, серед невідомих мені людей, у час заходу сонця.
Сонце сідало, і тіло моє починало зливатися з тінню, що покривала голову, наповзала на очі…
- А цю, куди ви везете? – почувся голос.
- На бійню.
Її великі коров’ячі очі, повні переляку і сліз, просили порятунку…
- На бійню, треба встигнути до ночі, - повторив хтось.
Останні події
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus