
Електронна бібліотека/Поезія
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
Його поховали всередині жовтня
попереду його могили
розрослося декілька нових рядочків
наче висіяні квіти
ще колись у школі
восени заходили до ветеранів додому
не знаючи
з якої нагоди
але намагались бути вдячними
приносили гвоздики та шоколад.
Розстелив куртку
наче килимок
на вологий пісок
зручно розмістився
відкрив пляшечку Доктора Пепера
він кожного разу
коли зупинялись на заправках
купував цей вишневий напій
дві пляшечки
поклав зверху квітів
поруч з хрестом
хай там обоє напʼються
ну
то як ти
що нового
як настрій
як справи
що сьогодні робитимеш?
Забувся взяти навушники
тому не голосно
щоб не сполохати інших
увімкнув музику
яку ми слухали
повертаючись із звільнених посадок
мокрими та живими
минулої осені
я розмовляю
і з ним
і з Ним
і з ними
і з собою
врешті решт.
Поруч з однією могилою
вглибині кладовища
з опущеною головою
в новенькому пікселі
пʼє пиво
мовчить
кожному своє.
Помаранч сонця
збився у блендерв неба
я відчуваю запах
холодного вогкого піску
вишневий газований напій
розтікається по тілу
це кров моя
наше причастя
цей день сонячний
як у дитинстві.
Зайшов до друга додому
ей привіт
ти як там
що нового
як настрій
я повернусь
не бійся
обовʼязково.
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025