Завантажити

людей із різними запитами, смаками й потребами... – ось квінтесенція ліберальної політичної доктрини і ліберальної культури, в умовах якої стає можливим поява еротичного телебачення.»(Телекритика) Не знаю як Вас, а мене ці педерасти вже дістали. (До речі: слово «педерастія» – це не матюк. Це – медичний термін.)
Ось так воно. Перед впровадженням п’ятистатевої гендерної демократії треба привити українцям терпимість хоч до теле-порнухи. А далі само піде. По армійському це називається «артпідготовка».
Легко, граючись, інтелігентно і науково журналісти та власники ЗМІ поселяють в душах паразита. Паразита Душі. В народі його називають простіше – дідьком.
Грипозну курку скоресенько ріжуть, поки вона інших не заразила. А що робити з грипозним збоченцем-журналістом? У нього ж мільйонна аудиторія і ніякої відповідальності! Язик, як високооплачуване помело!
Дійсно, журналістська продажність дає уяву про безмежність.
Виконуючи суспільно-освітню функцію маладыє-інцєрєсныє, кієфскіє, пра-а-адвінутыє дзєвушкі с цілівізара філасовствуют про глобальні сексо-орально-анальні проблеми українського суспільства (ані лахоф прасвєщают). Ах! Як воно чарівно звучить з дівочих вуст. Так і хочеться цій теле-німфочці презентувати гармонійну чавунну панамку з дірочкою для косички. Сорому вони не знають і не мають Чи то мама про це не чула, чи то дзєвушка інкубаторська. І недайбо їм щось сказати! З ними як в зоопарку: «Страусів не лякати! Підлога бетонна!»
Гість хваленого 5-го каналу, відомий український журналіст, радить робити сімейні екскурсії в сексшоп. Але щоб з дітьми. І маленькими і великими. А ведучі передачі від щастя аж ся заслинили сподобалось дуже. Дайош діткам секс-шоп! Нема чого в діток якусь там фобію виховувати. Воно, виявляється, що той секс-шоп дуже корисний для дітей. Демократами виростуть! Ліберальними! А я розвину думку ведучих: щоб дітки виросли справжніми демократами, то їх треба відповідно виховувати на ще простіших прикладах:
«Ось дивись, Дмитрику, який наш Бровко, нечемний, не поважає прав і свобод бліх! Він своїм блохам спокою не дає, знущається, дискримінує, переслідує, блохофоб тоталітарний! То лапкою чухає, то зубками викусує. Недостатньо в нашого Бровка терпимості!»
А щоб Дмитрик ріс гендерно, то потім татка треба гендернути: «А татко наш купив Бровкові терористичний шампунь від бліх, буде Бровка ним мити і бідні блошки повмирають в муках. Наш татко нетолерантний фашист! А бідні блошки так хотіли жити...»
Взагалі, в контексті української дійсності, здалобися в Україні слово «паразит» відмінити. Присмак якийсь нечемний. От назвати би бліх не «паразитами», а «мешканцями». Блоха – мешканець на тілі Бровка. Уже якось ліберальніше звучить, терпиміше. Бо якщо слово «паразит» голосно сказати у залі Верховної Ради, то одномоментно образяться сотні депутатів. Але на злодієви – і шапка вогнетривка.
Чомусь українець повинен терпіти все українофобське, збоченсько-демократичне лайно!? Бо фундаментом гендерної, п’ятистатевої демократії є Терпимість? Привчили. Вже терпить. Ну, може в Галичині трохи нервусів залишилось, на них і надія. Бо вони вголос питають:
– А ДЕ Ж МЕЖА ТОЇ ТЕРПИМОСТІ ??? А може це межа між людиною і скотиною?!
Ця чорна хмара Духовного Діоксину валить з Києва. Там це вже норма. Що буде в душах і серцях наших дітей через 20 років? Ідеологія – штука дуже інерційна.Постає просте питання: а Київ це столиця якої нації? Ще трохи і вже вся Галичина зрозуміє, що хазарський Київ – не українське місто. Це не наша столиця. Це їхня столиця. Шкода... Шкода, але щоб зберегти українство, традицію, мораль – треба буде тікати з їхньої України. Для початку – в Галицьку Культурну Автономію. А далі – час покаже. Під лежачий камінь... завжди встигнемо.

Гендер – це інструкція для українського жіноцтва, як правильно шукати пригоди на сіднички, коли життя склалося.
Гендер – це спроба змінити порядок речей в природі – заставити зайців харчуватися карасями, а вовків відлітати у вирій.
Гендер – це система муштри українця, щоб терпів все протиприродне.
Гендер – хитра штука. От як би Ви інакше назвали таке суспільно-спортивне явище як «куревство»? Не знаєте? А київські науковці-демократи знають – це «свобода репродуктивної поведінки жінок». Ади, як пристойно звучить!

P.S.
Файна книжка, шляк би її впік. Недарма має 535 сторінок. Містичне 5+3+5 =13. Так вона ж не одна така. Збоченські ідеї опрацьовують цілі наукові інститути! І «українська» наука працює, аж ся курить. Що тут зробиш. Тут можна тільки побажати. Побажати науковцям-демократам здоров’я і втілення наукових розробок в життя. В їхнє приватне життя! Щоб доля на щастя дарувала їм гендернутих дружин-трансветитів і щоб авангардові п’ятистатеві шлюби в їхніх родинах освячували передові попи-геї. Ні, краще попеси-лесбіянки.
І більше нічого, бо гроші вони вже заробили.

2005 р.
------------------------------------------------









Сумна гумореска.
Про

читати