Премія імені Василя Стуса присуджується щороку авторам незалежно від місця проживання, прижиттєво, за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції. Цього року Премія імені Василя Стуса була вручена 37-й раз поспіль. З моменту створення відзнаки, її отримало понад 70 митців. 

«Атмосфера нашої події – це світло і тінь. Але унікально, що зараз світло – рідкісне. Коли ти не п´єш його просто, як воду. Коли воно надається тобі як диво. І мені здається, що ми всі з вами розуміємо, наскільки таким дивом був Василь Стус і його покоління. Ця премія – це теж диво. Це не просто відзнака для хорошої літератури або відомих діячів культури. Це премія для тих, хто бореться», – зазначив голова Капітули Премії, президент Українського ПЕН Володимир Єрмоленко.

Андрій Содомора – український письменник, перекладач, науковець. Найвизначніший перекладач античних творів української сучасності, цією справою він займається понад півстоліття. Він займається перекладами текстів Горація, Вергілія, Сенеки і Овідія.

Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня.

Олена Стяжкіна – українська письменниця, публіцистка, докторка історичних наук, професорка історії. Засновниця громадського руху «Деокупація. Повернення. Освіта». Лауреатка премії Women in Arts Award (2026) у категорії «Жінки у літературі» за внесок та стійкість у часи опору. Кавалерка Ордену «За інтелектуальну відвагу». Авторка понад дев´яноста наукових публікацій та художніх книг таких як «Мовою Бога», «Розка», «Чобіток Зельмана». 

«Античні митці вважали, що поетами та бійцями-воїнами народжуються. Василь Стус подав зразок того, як за коротке життя, розвинувши вроджені задатки, можна стати саме такою прекрасною людиною. Людиною, яка зуміла поєднати сталеву волю з тонкістю душевних структур. Якщо ж про мене, то я народився 1937 року. У кінці того року, коли жертвою нелюдської системи впав Микола Зеров. Випадок скерував мене до класичних студій у Франковому університеті. І так я вів у перекладанні дві борозни – римську Миколи Зерова і грецьку Бориса Тена. «Поспішай до мене, але до себе насамперед», – радив філософ. Я поспішав до них, античних знавців. У тій праці зважав передусім на те, що єднає нас з античними – волелюбність, людяність, гуманітас і найвища повага до слова. Саме від них я вчився», – поділився Андрій Содомора.

«Геній Василя Стуса поставив височезну, до неба, планку. Дістатися її не випадало більшості його сучасникам. Але вона  випала нашим (сучасникам – ред.). Випало та випадає кожного дня. На фронті, у полоні, на окупованих територіях. Ця премія для мене – не нагорода. Вона почесний і важливий борг, як я намагатимусь віддавати все своє життя. За все, що відділяє нас від пітьми, від подій і наслідків війни», – підкреслила Олена Стяжкіна. 

Лауреати Премії імені Василя Стуса отримали статуетку, розроблені дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим, а також грошову винагороду. 

На завершення Премії відбувся музичний виступ Артистки Чуприненко. Ведучими церемонії були літературознавиця, культурна менеджерка і ведуча подкасту "Деколонізаторки" від Суспільне Культура Валентина Сотникова та ведучий Радіо Культура, скрипаль капели "ДваТри", засновник фестивалю "РУХ" Захар Давиденко.

Під час церемонії організатори оголосили збір коштів на автівки для окремого загону Центру спеціального призначення "Крила Омеги".

Церемонія нагородження транслювалася на фейсбук-сторінках та ютуб-каналах телеканалу “Еспресо” та співзасновників премії – Українського ПЕН, Києво-Могилянської Бізнес-Школи та телеканалу “Еспресо”.