Електронна бібліотека/Поезія
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
- Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
- Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
- Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
- Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
- Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
- Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
- Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
- Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
- Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
- Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
- Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
- Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
- Втрати...Сергій Кривцов
- В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
- Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
- Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
1.
Чи спиш, чи вже заснув навіки -
Позаду тиша лиш, її спокійний шал
І спомин, що людьми колись ще звались чоловіки,
Жінки - трояндами, що розцвітали, як стихав вночі вокзал
Життя, з якого вирушили тлінні,
Щоб тінями у ранки увійти.
А може, зовсім, може, не створіння
Ми, - незасвічені свічок світи?
А може, ми - нектар, що вже не п’ється,
Ми, може, п’єса, що трива весь час,-
Ця дівчина, що на кінці життя сміється,
Вона і є оте, що було ми, а саме: змарнованний час.
2.
Гараздий світ: йой, скрізь один, той самий!
Чи вмер, чи ще жиєш - різниці вже нема.
Нема на кого навіть нарікать: Распутін і Усама -
Сторінка та ж, що й не відгадана у небові пітьма.
Ти хмари пий, ти поглядом тримай їх пульс жовтавий!
В уста цілуй цей синій неба й міста об’єднанний легіон,
І головного не забудь: десь років так, за триста,
Через перила мосту глянь, вдивись, вживись у дно канави,
Де часу і води спливає жінкою-бомжем миттєво-ніжна каламуть!...
3.
Миттєвість – сон. Їй тут немає місця.
Вона, мов дощ частить, - й тому упріли ми
Від руху щастя відчувати світ у тіла тісті,
Від ластів ніг, якими мнемо хмари із халви
Усього позачасся, з’їденого існування міллю.
Останні події
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!