1. Чарівний келих кохання

Чарівний келих кохання

Пий до дна! –

Щоб жодна крапля трунку не пролилася.

І коли вже доля до вуст

Цю чашу гірку піднесла –

пий її, -

І не вагайся!

 

***********

2. Коси розпустила осінь -

І дівчам маленьким

Босоніж бігає по стежці.

З кленовим намистом на шиї,

З багряним полум’ям в очах,

Рум’яними яблуками на шоках

Дайно мені осінь,

Скуштувати твої рум’яна,

Вдягти на голову кленове намисто,

Вдихнути пахощі твого волосся

І побігти з тобою

По стежці

Травою…

 

3. Мініатюри про яблуко і яблуню

 

I

Гарячим сонцем

Яблуко налите -

Червонощоке, соковите

Тремтить на гілці

Й пахне медом.

Від вітру зірветься

На землю впаде

Розколеться

Згниє…

 

II

Яблуня вітами схилилась до вікна

І труситься від вітру

І від втоми

Й золотисті яблука кладе на підвіконня

На місяць молиться немов ікону.

 

********

4. Тексти

(спроба постмодерни)

 

Цим текстам із Наг – Хаммаді

Не пощастило!!!

Бо їх Швейк відкопавши

Обміняв

На чеське пиво

І жоден слон

Жодна кляча

В Європі

Не знатиме

Про нового Артюра Рембо

В Азіопі

 

Ці тексти язиком

Злизали грецькі митці

В копита кинули кентаврам

Їх колись читали неграмотні писці

Чи то бушмени?

Чи то маври?

 

Ці тексти пішли на дно

З Атлантидою

Згоріли в Олександрійському

бібліотеці

 

Ці тексти

Написані Рембо

А їх читають Швейки

Шумить Сена

Під мостом Мірабо

……………………

5. Пробач, Іудо

Пускай меня простит

Винсент Ван – Гог…

А. Тарковский

 

Пробач мене, Іудо

за те, що

коли падав град -

Я не розкрив парасольку

над твоєю головою.

 

коли

на узбіччя душі упав листопад –

Я не відмахнув його

від тебе

своєю мітлою.

 

Пробач, коли твої

сльози

усіяли обличчя,

не зміг Я витерти

хустинкою

твої протиріччя.

 

Пробач…

6. Апокаліпсис Тодося Осьмачки

 

I

Кривава у полі копиця

Криком воронячим обросла.

Серпанком укрилась небесна зірниця -

Торкнувшись іскрами весла.

 

У дібровах труни дубові,

Ями, набиті людьми.

Місяць з плачем і журбою,

На коліна впав і завив

 

Усюди Голгофа. Cмуток.

Апостоли рвуть сорочки.

Христа вже давно забуто

Земля одягає вінки…

 

II

 

Лелечі Зойки,-

Передсмертні крики, -

Хапають сонце за вікном

Ріжуть навпіл

Демони столикі

Безкрайю тугу

Запиваючи хмільним вином

 

Завиє з болю вовча зграя

Копита кінські вдарять –

Зі скелі вниз

І б´ють копита, наче ранять!

Світом котиться з трупами віз

…………………………………

Життя – самотнім їде возом

По збитій місяцем ріллі.

 

III

 

Десь люди ходять очманілі, голі

По лезу бритвенних рівнин,

І їхні тіла, розкидані у полі,

Укриє чорний саван гір – долин.

 

7. Євангельські листи

Нападало листя з неба –

Багряних сторінок

Матвія та Івана…

*********************

 

Мініатюра №1

8.Багряниться ранок

У куполі неба.

На берег лягає сиза імла.

І сонний встає спроквола світанок,

І птахи в тумані лопочуть здаля.

9. Вірш про жіночі груди

Я славлю ваші перса,

хочу їсти два персики,

класти голову на персидські килими

ваших грудей.

Ваші тугенькі, обважнілі, терпкі

вишеньки

З яких стікає молоко життя –

хочу пити сповна!

Я славлю цицьки й цицяри!

всіх королев, принцес, панянок і повій.

вони напоюють насолодою богів і смертних.

У ваших грудях живуть бджоли,

що виробляють нектар,

який ллється з сосків.

Хвала вашим грудям!

Вічна хвала!

***********************************

10. Мініатюра №2

У в’язниці сумління

Мов загнаний звір

Мій голос на сотні фонем

Нутро розкладає…

 

читати