Завантажити

Я у римах тону океанно,

Так, як ти у моїм світанку.

Ти гукаєш: «Оксано, Оксанооо!..»,

А я мовчки пишу на ґанку.

Я хотіла пера і волі,

Глека ніжності, краплі ласки.

То чужа, не моя то доля –

Від Різдва до Верби і Паски.

Знов далеко луна «Оксанооо!»

Я втекла вже на соте ложе.

Я так само жива, так само…

Поверни мою юність, Боже.

читати