Завантажити

Присвята до 80 річниці створення ОУН та

100-річчя від дня народження

Степана Бандери

Ти заздриш горобині за вікном –

Рум’янця того більш тобі не мати.

Катуєш ноги вовняним теплом.

Давно забула слово «воювати».

Дітей забрали, як була війна,

Та й чи живі ще… То лиш небо знає.

Чекала мужа – вояка УПА…

Чекаєш досі… Сотня літ минає.

Згадати тільки… І бринить сльоза.

Та що тепер? Полатані колготи?

Гнучкі долоні – сиза бірюза –

Шукають лиш тепла… Не плач, чого ти!?

Минуло сто. Щез усміх у очах.

Надія й віра мовлять молитвами.

Ні, не за тих, що зниділи у снах,

За тих, хто у бою закінчив снами.

читати