Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Після Волги, Багдаду, Сицилії і Трапезунду
Завести наш драккар у Данапр – то чисте безумство
Але конунг нам каже, що вибору не лишилось,
Бо у франків – усЕ чисто вимели. Там прокотились
Хвилі норвежців і данів, і то було б диво
Віднайти монастир, що уникнув їхнього гніву
В цих краях що хатИ, що твердині – з колод соснових.
Це, напевне, свідоцтво браку твердої основи,
Що її уособлює камінь. І так – в усьому,
А не лИше в архітектурі. Не знаю чому,
Але я так вважаю, мій конунг, що треба мати
Зовсім збочений смак естетичний, щоб їх грабувати
Втім і брати нема тут чОго, мій Боже милий,
Окрім меду, воску і хутра. Ну, ще й рабсили.
Правда, можна тут влізти в місцеві розборки й чвари
Перерізати буйних, решту – зігнати в отару
Встановити династію, дати їм звід законів,
ЗапліднИти язик їх словами північної мови
Все, скоріш, так і буде. Більш за те: трохи згодом
Наші діти і їхні стануть одним народом
Вони вІзьмуть наше ім’я. А ще трохи пізніше
Хтось із нас надоумить їх князя якнайскоріше
Охреститись. Як наслідок – вчитись читати й писати,
Завести гігієну, змінити лахміття на шати
Що ж, нести на мечах культуру – я ніби й не проти,
Але я відчуваю – ув’язнемо в цьому болоті,
І поглине наших дітей у віків веремії
Цей одвічний бардак – чи то пак, перманентна стихія.
Нашим хірдманам здавна є звичні шляхи далекі.
Та як йти вже з варягів – то в Рим. Чи хоча б – у греки.
(23-25.10.10)
Останні події
- 08.10.2026|16:19Від класики до сучасної прози та теми війни на 31-му книжковому фестивалі в Будапешті
- 08.10.2026|16:13Літературний Нобель 2026 року дістався канадській письменниці
- 08.10.2026|10:3516 жовтня у Львові стартує Міжнародний органний фестиваль
- 08.10.2026|08:00Премія імені Богдана-Ігоря Антонича-2026: журі оголосило імена фіналістів
- 08.10.2026|07:58На Франкфуртському книжковому ярмарку показали обгорілі українські книжки
- 06.10.2026|20:24Пішов із життя український письменник та архівіст Сергій Батурин
- 02.10.2026|19:56Українське мистецтво формує сприйняття країни у світі
- 01.10.2026|14:15До Дня захисників і захисниць України Табаков презентує пісню «Воля» в дуеті з донькою
- 29.09.2026|18:28160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію
- 29.09.2026|15:41Українське шістдесятництво як явище світової культури