Завантажити

*
ця ніч так само хутко промине
як всі минали навіть і тоді
коли натомлені спинялися сливе
в усіх світах невтомні дзиґарі
ніхто й ніщо не спинить час
ніхто й ніщо не розтлумачить
його ходу для кожного із нас
і жодного із багатьох означень
ще не прочитаних ніким ніколи –
у нас з тобою знов розмова
про напрямок за видноколи
ізвідки день ось прийде світанково
коли нарешті закінчиться ніч
і саме ця холодна й навіжена
коли ми поскидаємо із пліч
чуже ярмо –
тягали ж бо
даремно...

* * *
мов луна поминального дзвону
прочинила до ночі вікно
і тремтить на холодній долоні
світло зірки що вгасла давно



65

читати