Спрага й утома зупинили його авто в мальовничому провінційному містечку. Та хто знав, що крім звичного чаю-скучаю, таки тут він нап’ється життєдайної джерельної прохолоди, слідуючи за доброю... 

Ся тема в українській літературі завжди була невдячною. Мазепа, його чин і легенда про нього, - се взаємовиключні в своїй основі і взаємодоповнюючі по суті складові міту про українського... 

Наше життя в кращому випадку протікає так, що ми можемо передбачити частину подій найближчих днів, тоді як життя в цілому – загадка. Тому хоча б яким цікавим не був внутрішній світ, а історія... 

Якось Лишега казав, що намагається обмежити себе у використанні слів, а тому взявся за скульптуру, бо словом неймовірно спекулюють, і часом йому здається, що не конче, аби й він до того долучався.... 

Пояснюю:   Як грає рояль? Та трохи тремтить шибка вікна, Зовсім трохи, якщо прислухатись, А за склом мерехтять фігури. Це третій поверх Це середина року, Тому і згори, й знизу Ворушиться зелений... 

Марії Ткачівській, письменниці з Івано-Франківська, авторові двох книг поезії («Просвічені силуети», 1995; «Переповнений експрес», 1999) і двох книг прози («Подарунок від динозавра», 2005; «День... 

Про поезію Ігоря Павлюка писати дуже складно й водночас – легко. Складно, бо щоб проникнути хоча б до серединних пластів його поетики, сповна зануритись у світ «високовольтної» емоційної наруги,... 

Лірика Сони Ван безумовно належить до сучасної експериментальної поезії, пройнятої віяннями постмодерністських тенденцій. Відсутність розділових знаків та свідоме членування строфи на окремі,... 

Так складається, що життя виходить трудним. Зовсім не просто викручуватись, але доводиться, бо інакше не можна. Інакше не хочеться. Хочеться саме так. Подейкують, що у наші-то буремні часи зовсім... 

Розпочну з ліричного відступу  Знову пишу про книжку Степана Процюка, і знову ризикую викликати невдоволення окремих «покликаних», які звинувачуватимуть мене у приятельському протеґуванні. Не маю...