Головна\Re:цензії

Re:цензії

Роздуми про «Голос перепілки»
08.04.2019|18:41|Богдан Дячишин, Львів

Минуле не хоче вмирати. Якщо задуматися над ним, воно може пояснити і сьогоднішнє, й завтрашнє. Михайло Слабошпицький, «Тіні в дзеркалі»   «Голос перепілки» (в пошуках батька)... Почуймо її... 

Травам не можна помирати: про трагічне і незнищенне
08.04.2019|18:10|Наталія Дідух, магістрантка журналістики Львівського університету

Творять такі епохи своїх велетнів духу, як Іван Багряний чи Василь Стус. І на зламі епох, у такі часи, ламаються долі навіть найвитонченіших геніїв, які під впливом банального інстинкту... 

Чи можна загубитися в часі?
08.04.2019|12:40|Наталія Лапушкіна, кандидат філологічних наук

Кожна епоха диктує свої правила, безпосередньо впливає на людську особистість, формує цілі покоління зі своїми моральними принципами, критеріями та законами. Людина несвідомо постійно керується... 

Поет у ролі композитора
06.04.2019|07:40|Ігор Фарина

А чому б і ні, зрештою? Нічого поганого в цьому не бачу. І можу наводити аргументи на користь цієї думки. Та вважаю, що їх многоти не потрібно. Бо (на мою думку, звісно) чи не найпромовистішим є... 

Золоті крапелини людяності
03.04.2019|18:03|Ігор Павлюк

«Література має бути доброю, трансформовуватись у молитву, кликати до Всевишнього, який її саме такою і задумав, інакше це – розмови із Князем цього світу», – записав аз грішний недавно у своєму... 

«Дочитала книгу з думкою «Жесть!», або Кілька слів про «Помсту» Юлії Чернієнко
03.04.2019|16:32|Гуля Малініна

Книжка розпочинається з кульмінаційної точки. З відповіді на питання «Натисне чи не натисне кнопку на вибухівці?». І це інтригує. Що чи хто довели героїню до цього – не важко здогадатися, особливо... 

Той, хто був поза сценою
01.04.2019|16:03|Назар Данчишин, поет, літературознавець, Львів

(…) I темний ряд євангельських iсторiй Звучить як низка тонких алегорiй Про нашi пiдлi i скупi часи. А за дверми, на цвинтарi, в притворi Весна i дзвiн, дитячi голоси I в вогкому повiтрi вогкі... 

Зайти чи піти геть
28.03.2019|13:44|Олена Рижко

Я хотіла цю книжку від моменту, коли почула, що вона от-от має з’явитися в українському перекладі у видавництві «Астролябія» за підтримки програми ЄС «Креативна Європа». Слід зазначити, що завдяки... 

«Я» та «Інший» у збірці Юрія Завадського «Вільна людина не народилася»
23.03.2019|20:01|Христина Дрогомирецька

Становлячи рештки, те, що відкидається суспільством.  Мабуть для нього є вирішальною одиничність, а не множинність. Так звана бодлерівська антиномія: «жах життя» та «захоплення життям» тут... 

Усередині кожного з нас – свій пес…
20.03.2019|06:48|Марина Гримич

Я помітила за собою і за тими, для кого писання є роботою, що останнім часом ми читаємо книги не тому, що хочемо дізнатися про щó розповідає автор, а про те, як він це написав: як будує... 

Re: цензії

15.05.2025|Ігор Чорний
Пірнути в добу романтизму
14.05.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Міцний сплав зримої краси строф
07.05.2025|Оксана Лозова
Те, що «струною зачіпає за живе»
07.05.2025|Віктор Вербич
Збиткування над віршами: тандем поета й художниці
07.05.2025|Ігор Чорний
Життя на картку
28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів

Партнери