Re: цензії

30.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Слово його вивершується, сіється, плодоносить…
25.03.2026|Анастасія Борисюк
Чи краще озирнутися й не мовчати?
Часоплину течія
18.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Зізнання у любові… допоки є час
18.03.2026|Віктор Вербич
Відсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
17.03.2026|Василь Кузан
Делікатна загадковість Михайла Вереса
13.03.2026|Марія Федорів, письменниця
«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
11.03.2026|Буквоїд
«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
100 тонн світла
07.03.2026|Надія Гаврилюк
“А я з грядущих, вочевидь, епох”

Новини

14.05.2024|12:27|Буквоїд

Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"

Живуть люди поруч… У кожного – своя доля. І тільки смерть для всіх – єдина. 

Життя триває – ув ньому є місце радості навіть у пекельні часи. І людина сподівається, планує, мріє... Але раптом це життя перериває ворожа ракета – мирне життя мирної людини далеко від лінії фронту. Життя маленької дівчинки, молодого хлопця, майбутньої – але, не судилося! – молодої мами, старого… Бабусі й онуки, батьки й діти, кішки й собаки – усі, хто мешкає в будинку, одномоментно перестають існувати…

Це – без права на забуття.

36 квартир багатоповерхівки, яку зруйнувала російська ракета.

36 квартир у під’їзді, ув який влучила ракета.

36 родин, і безліч нездійснених надій, загублених доль, страчених життів.

36 авторів розповідають про будинок, подібних до якого так багато по всій Україні.

Це – Реквієм по всіх, кого торкнулася війна.

Для широкого кола читачів.

Чи бачать небеса котів: Повісті / упоряд. О. Полевіна, Е. Заржицька. - Тернопіль: Видавництво Богдан, 202. – 192 с.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери