Re: цензії

04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Повернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
02.11.2026|Буквоїд
У перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
29.10.2026|Василь Кузан
Реалізм абсурду
27.10.2026|Юлія Манякіна
Музика розшарпаної цілости
26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Пам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменниця
Жити, поки життя триває
22.10.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зробити вибір
20.10.2026|Буквоїд
Коли Попелюшка обирає бунт, а не принца
20.10.2026|Ірина Голуб
Історія, яку не розповідають без суперечок
Дві сестри і дівчина, яка колись була кішкою: українською вийшли повісті «Дві Лотточки» Еріха Кестнера та «Мінуш» Анні М. Ґ. Шмідт
Головна\Новини\Дитяча книга

Новини

22.04.2024|17:28|Буквоїд

Рената Пйонтковська. "Китиха"

Чи може за шкільною партою сидіти… китиха? Виявляється, що так! Як живеться Юльці з таким прізвиськом?

Звісно, вона іноді ображається, іноді просто не звертає уваги. Для неї найважливіше — це те, що вона гарно грає на флейті й має улюблену вусату тітку Ружу, яка обожнює танцювати вальс у парку й переконує дівчинку: життя прекрасне навіть попри проблеми й прикре прізвисько. І одного дня тітка записує Юльку на курси танців…

Ця весела історія навчає емпатії й толерантності до несхожих на нас людей і доводить, що можна й варто любити себе попри відмінності й не завжди приязне оточення. Завжди є шанси змінити своє життя на краще! 

Китиха [Текст] : повість / Рената Пйонтковська; пер. з пол. Божени Антоняк. – Львів: Урбіно, 2024. – 104 с.: іл.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери