Виокремлено головні принципи віршової делімітації у верлібрах (синтаксичний: реченнєвий, синтагматичний, анти синтаксичний), означено особливості будови поезій у прозі, простежено корелювання  змін у поетичній структурі з модифікаціями в художній образності. У руслі дослідження структури та образності здійснено семіотичний аналіз взаємодії поезії з малярством, скульптурою, танцем, кіно, музикою, фотографією. Осмислено визначальну риси поетики Ю. Тарнавського - її діалогічність, що виявляється у різних площинах: як настанова на вербальний діалог зі світом і як міжмистецька взаємодія на рівні художніх засобів, ходів, образів.

Марія Котик-Чубінська. Структура та образність поезії Юрія Тарновського. НАН України. Інститут Івана Франка; Інститут літератури ім. Шевченка; Наук. ред. та автор передмови Є.К.Нахлік. - Львів, 2011. - 211 с.