Воєнні записи 1939–1944 рр., мабуть, найцікавіша частина посмертної спадщини Антуана де Сент-Екзюпері, книжка, в якій розкривається незмірна трагедія людини, що в мить найтяжчих для рідної країни випробувань докладала всіх можливих зусиль для визволення Франції, і водночас, люблячи її всім серцем і душею, абсолютно не приймала її поділу на Францію Віші і Францію де Ґолля, бо ж там і там – французи, люди, задля яких жив Екзюпері.