Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Новини

15.02.2013|10:23|Буквоїд

Софія Костицька. «Поки є час...»

Поезії Софії Костицької не здаються типовими для дівчини 16 років.

Можливо, це тому, що книга, яку ви тримаєте зараз у руках, – уже третя в її творчому доробку. А може, це пов’язано з тим, що в них закладено вже далеко не дитячі роздуми про цей світ, добро і зло, збереження довкілля і екології душі, урбанізацію і роботизацію, але, перш за все,про нас, про Україну і українство, збереження душі народу. А може… Втім, судити вам. Уцю збірку ввійшли твори за 2009–2012 роки.

Софія Костицька. Поки є час...Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2013.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери