
Re: цензії
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
- 07.05.2025|Ігор ЧорнийЖиття на картку
- 28.04.2025|Ігор ЗіньчукЗаборонене кохання
- 24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
Видавничі новинки
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
Re:цензії
Закони «особистісної оптики» Олеся Дяка
Дяк, Олесь. Шипшинова моя душа.Вірші / Олесь Дяк. – Львів: СПОЛОМ, 2003. – 100 с.
Дяк, Олесь. Ілюзія дива: вірші / Олесь Дяк. – Львів: Видавнича спілка «Журнал Ї», 1998. – 217 с.
«Спинився час –
п е р е ж и т т я.»
(Олесь Дяк)
«Яка це
втома
не
любити»
(Олесь Дяк)
Кожен художник через творчість так чи інакше знайомить своїх глядачів з «візуалізованою» через тексти історією свого життя. Думаю, що кожен погодиться: читати вірші цікаво, коли ми відчуваємо сповідь. Автор повинен бути безмірно відвертим зі своїми читачами, оскільки запідозривши його в дворушництві або лакуванні правди, вони миттєво закинуть запропоновані тексти «на дальню полицю» своїх переваг. Чому так відбувається в нинішньому літературному мистецтві? Адже, коли звичайна людина, яка не має відношення до творчості, приховує якусь частину свого життя – це інтригує і лякає. Коли письменник чи поет намагається приховати всі свої таємниці – це відверто дратує. Адже швидко перестаєш довіряти авторові, в текстах якого знаходиш неприкриті неузгодженості.
У віршах Олеся Дяка таких неузгоджень, навіть при камуфльованих причіпках, ми не знайдем. Ми відчуваємо тут відповідальність автора не тільки перед нами, читачами, а й, перш за все, відповідальність перед своїми літературними образами, – особами з минулого чи вигаданими героями. І відповідальність ця не тільки індивідуальна, а й така, що виходить замежі авторських кордонів і стає практично історичною та загальнолюдською, оскільки відкриває картину особистості автора через літературну творчість.
«без тебе
ніч
навиліт
куля
ковток
гіркої самоти»
(Олесь Дяк, Уламок долі скорпіона. З циклу «Трагікомедія без тебе»)
«Прощаємось
абсурд свободи
страх»
(Олесь Дяк, Уламок долі скорпіона. З циклу «Вірші однієї ночі»)
Не відкрию таємницю, якщо констатую факт: Олесь Дяк зайнявся літературним варіантом психологічного особистого спілкування с кожним своїм читачем, результатом якого бачить презентацію сучасного життя через творчість у всьому різноманітті. Різноманітті сенсу, кольору, образів і почуттів.
«Трагікомедія
без тебе
лечу знекровлений
у вірш»
(Олесь Дяк, Уламок долі скорпіона. З циклу «Трагікомедія без тебе»)
«ти був
поетом
став
сократом
як свої
вірші
під-
палив»
(Олесь Дяк, Шипшинова моя душа, цикл «Вір-ші з пунк-ти-ра-ми»
У контексті того, що ми згадали психологію, ми можемо визначити й саму творчість як відкриту систему, що знаходиться в постійному взаємообміні з навколишнім середовищем і складає як пазли картину життя кожноїлюдини. У цьєй картині головне питання «Куди й навіщо йти?»
«Горять орли
напівлюбові
напівдорозі
в небуття»
(Олесь Дяк, Уламок долі скорпіона. З циклу «ВІР-ШІ З ПУНК-ТИ-РАМИ»)
«Мені судилося
ч е к а т и
дарма що випав
перший сніг»
(Олесь Дяк, Уламок долі скорпіона. З циклу «ОДИН ПЛЮС ДВА ПЛЮС ТРИ»)
З психологічної точки зору для вирішення проблем, поставлених творчістю перед літератором, й поетом зокрема, необхідно використовувати певну логіку за для того, щоб відповісти на це непросте питання. Логіка може заключатьсчя в системному спостереженні за віддзеркаленням поета в його власному дзеркалі, яке, як сонячні зайчики, відкидає його особистість в душі читачів.
«Задую вітер,
щоб ти могла
відкрити очі
і недоторканою
пройти
між деревами»
(Олесь Дяк, Уламок долі скорпіона. З циклу «Трагікомедія без тебе»)
«Скарай мене
це так потрібно зараз»
(Олесь Дяк, Уламок долі скорпіона. З циклу «Вірші однієї ночі»)
У нашому випадку, кінцевий результат – зрозуміти закони цієї магічної «оптики», по яких рухається творчість Олеся Дяка, закони породження образів, специфіку текстової та сенсової взаємодії і комунікації зі своїми читачами. У поетичній творчості безліч подій відбувається одномоментно, і всі вони є своєрідними сигналами для членів цього тісного співтовариства. Ці повідомлення мають вербальний вигляд, але й образність мислення не забуваємо, оскільки результат сприймання поезії пов´язаний з візуалізацією чи фізичними появами сенсів через преломлення віршованих рядків в їх специфіфічной вибудованості.
«Немає віршів,
тільки біль.»
(Олесь Дяк, Уламок долі скорпіона. З циклу «Вірші однієї ночі»)
«порожній
шлунок
до знемоги
і повна
віршів
голова»
(Олесь Дяк, Шипшинова моя душа, цикл «А серце маю аж одне»)
І якщо в літературознавца свій метод аналізу творчості, то в поета своя дорога – це дорога інтуїції, образного мислення і креативного вирішення завдань, які транслює його несвідоме і емпірика.
«Амур –
порода
вулка-
нічна
тепер ве пізно
навтьоки»
(Олесь Дяк, Уламок долі скорпіона. З циклу «ВІР-ШІ З ПУНК-ТИ-РАМИ»)
КреаціїОлеся Дяка – це його особове дзеркало, символ, знак, в якому він відбивається через свої переживання, емоції і особові сенси, делеговані читачам його текстів.
…слово
впало
на ланцюг
готове
для
життя
сконати
(Олесь Дяк, Шипшинова моя душа, цикл «Вознисіння»)
Олесь Дяк за допомогою своїх віршів, в яких він та його творчістьрозлітаються тисячами іскор і заломлюються безліччю віддзеркалень, дає можливість своїм читачам не лише ознайомитися з художньо оформленими сенсами і креациямі своєї життєвої філософії, але й,орієнтуючись на власний життєвий контекст, делегувати нам пильно та прискіпливо роздивитися авторську особову систему.
«я– камінь
у твоїй руці
не покарай
нікого мною»
(Олесь Дяк, Шипшинова моя душа, цикл «А серце маю аж одне»)
Проте поет не живе під впливом своїх егоїстичних потреб і мотивів: подивитися у власне дзеркало й похвалити себе, чи усвідомити, що реципієнти також задоволеними відзеркалюються при спостеріганні за ними. Він м´яко делегує читачам можливість змінити себе, споглядаючи візуалізовані текстами схеми свого просторово-сенсового особистісного будівництва. За допомогою його віршівзмінюємось не лише ми, читачі. Змінюється він сам, обдумуючи і створюючи чергові серії вербальних глибинних блоків – своїх віршів. Можливо, це складно, але продуктивно, – змінюватися самому, змінюючи систему читача. З цим пов´язана ще одна характерна особливість креативного дзеркала Олеся Дяка: прямо або побічно поет залучає до своєї творчості так звані нарративи, коли за допомогою певних рішень, збудованих образів і сюжетів, що поєднуютьсявтекстаху певний ансамбль, читач осмислює і будує життя на основі історій, які автор розповідає нам.Тому, на мій погля, поет вибрав дуже тактовний і точний спосіб змінити наше бачення світу і паралельно з цим – дати читачам певну обізнаність в схемі нарративного сприйняття завдяки своїй особистісній оптиці: живемо, творяче майбутнє, але змінюючи сьогодення.
«але ж
т р е б а
повертатися
у
сьогодення»
Олесь Дяк
Коментарі
Останні події
- 16.05.2025|15:50«Танго для трьох»: він, вона і кґб
- 15.05.2025|10:47Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
- 14.05.2025|19:0212-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
- 14.05.2025|10:35Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
- 14.05.2025|10:29У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
- 14.05.2025|10:05Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
- 14.05.2025|09:57«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»